лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Планування діяльності підприємства

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Розділ ІІІ. ПЛАНУВАННЯ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Тема 6. Матеріально-технічне
забезпечення виробництва

Методичні поради до вивчення теми
Тема охоплює питання:

  • зміст планування матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) та послідовність його розробки;
  • планування потреби в матеріальних ресурсах;
  • запаси й регулювання їхніх розмірів;
  • визначення потреби цехів у матеріальних ресурсах.

Матеріально-технічне забезпечення на підприємстві виконує функції, пов’язані із закупівлею сировини, матеріалів, палива, енергії та обладнання, їхнім зберіганням та розподілом. Обсяг зав­дань МТЗ поділяється на дві основні групи:

  • матеріальне забезпечення виробничого процесу шляхом надання необхідних товарів та послуг у потрібній кількості та належної якості, з додержанням вимог щодо часу та місця;
  • закупівля, складування та розподіл товарів, необхідних для економічної діяльності.

Для ефективнішого вирішення цих завдань функції щодо закупівлі сировини й матеріалів та управління матеріальними запасами мають виконуватися безперебійно за чіткої внутрішньої взаємодії підрозділів підприємства, що забезпечується системою планування.
Розглядаючи систему планування МТЗ, потрібно з’ясувати зміст та послідовність розробки плану з МТЗ.
У зміст планування МТЗ входить:

  • визначення потреби в матеріалах, устаткуванні, паливі, енер­гії на базі норм їх витрат;
  • розрахунок запасів усіх норм товарно-матеріальних цінностей на плановий період;
  • облік, контроль і аналіз виконання планів забезпечення;
  • поточне регулювання забезпечення виробничих підрозділів підприємства.

Планування забезпечення здійснюється в певній послідовності:

  • підготовча робота (забезпечення бланками-формами, ін-
    структаж тощо);
  • визначення джерела забезпечення потреби в матеріалах;
  • розрахунок потреби в матеріальних ресурсах;
  • розробка норм виробничих запасів.

Засвоївши порядок розробки плану з МТЗ потрібно вивчити методи розрахунку потреби в матеріалах.
Основні дані для визначення потреби — це погоджені з попитом пропозиції підприємства щодо виробництва товарів і послуг та норм витрат на їхнє виготовлення.
У розрахунках необхідно диференціювати потребу підприємст­ва за основними напрямками витрат, беручи до уваги їхнє значення та переважаючу питому вагу в загальному обсязі потреби підприємства.
Ця потреба розраховується різними методами, серед яких найбільш широко застосовується метод прямого розрахунку, він базується на прогресивних нормах витрат матеріалів та планах випуску продукції. До методів прямого розрахунку відносять подетальний, на виробничу одиницю, за аналогами, за типовими представниками, рецептурний та інші.
При подетальному методі потреба в матеріалах визначається як добуток норми витрат на деталь і кількість запланованих до виробництва деталей.
Зверніть увагу на те, що потреба на основне виробництво полягає насамперед у потребі на виробництво готової продукції. Нехай Пі-потреба в і-х матеріальних ресурсах для виконання виробничої програми підприємства. Тоді:
,                                  (6.1)
де n — кількість видів виробів, на які розраховується матеріал
і-го найменування;
Аj — виробнича програма з виробництва j-ї продукції, шт.
(м, м2 і т. ін.);
НВіj — норма витрат і-го матеріалу на виробництво одиниці j-їпродукції.
Цей метод можна також використати для розрахунку потреби в матеріалах на одиницю продукції або її частину — вузол, деталь тощо. Необхідність у таких розрахунках постає в разі масового та серійного виробництва.
При виробництві багатономенклатурному (електротехнічне, підшипникове, інструментальне тощо) потреба на виконання виробничої програми може визначатися за типовим представником, за який беруть одиницю продукції, що з найбільшою точністю відбиває середню витрату матеріалів на дану групу (партію продукції). Розрахунок потреби в матеріалі виконують за формулою:
,                                 (6.2)
де НВТП — норма витрат на типовий представник;
А — програма випуску всіх виробів даної групи.
Майте на увазі те, що при відсутності норм потреба в матеріалах на плановий період може бути знайдена методом динамічних коефіцієнтів, тобто виходячи із фактичних витрат за минулий період та індексів програми виробництва та норм витрат матеріалів за формулою:
,                                (6.3)
де ВМф — фактичні витрати певного матеріалу минулого періоду;
Іа — індекс програми виробництва;
Ініндекс норм витрат матеріалів.
Особливо зверніть увагу на те, що в таких галузях як металургійна, харчова, виробництва будівельних матеріалів, скляна для визначення потреби в матеріальних ресурсах використовується метод рецептурного складу. Спочатку розраховується обсяг придатної продукції, необхідної для виконання виробничої програми, ливарні заготовки, скломаса за формулою:
,                                (6.4)
де Ппр — продукція придатна для обробки,
ВЧj — чорнова вага j-го виробу (деталь);
Аj — програма виробництва j-х виробів.
Потреба в кожному конкретному компоненті, який входить до складу шихти, визначається на підставі рецептури, яка зазначає відсотковий склад кожного компонента сировини та планового виходу придатної продукції та визначається:
,                              (6.5)
де Пв — питома вага конкретного компонента в шихті, %;
Пп — плановий вихід придатної продукції, %;
Кі — компонент.
Потрібна кількість палива на технологічні та енергетичні цілі визначаються прямим розрахунком на підставі норм витрат умов­ного палива, які установлені на одиницю продукції або робіт:
,                              (6.6)
де Рі — потреба в і-у виді палива в натуральних одиницях;
Аj — план виробництва j-ї продукції;
НВуп — норма витрат умовного палива на виконання одиниці j-го виду робіт (одиниці продукції);
КЕ — калорійний еквівалент і-го палива.
У темі 9 наводиться методика визначення потреби в різних енергетичних ресурсах.
При освоєнні випуску нових видів виробів потребу в матеріалах розраховують по аналогах. У цих випадках використовують норми витрат матеріалів на аналогічні вироби.
Потреба в комплектуючих матеріалах, які потрібні для випуску продукції і не виробляються підприємством, визначається згід­но зі специфікаціями конструкторсько-технологічної документації.
Потреба в допоміжних матеріалах (інструмент, запасні частини та ін.) визначаються за нормами витрат на одиницю продукції, вид робіт. Методика визначення розглянута в темі 9.
В остаточному вигляді план забезпечення являє собою розгор­нутий баланс, який відображає всю потребу в матеріальних ресурсах за напрямками споживання і джерелами її покриття, з урахуванням наявних запасів на складах. Баланс розробляється як в натуральному, так і в грошовому вираженні.
Засвоївши методи розрахунку потреби в матеріальних ресурсах, потрібно вивчити систему регулювання величини необхідних запасів матеріалів. Для цього розглянемо сутність запасів та їхній склад.
Запаси — це матеріальні активи, які:

  • утримуються для подальшого продажу;
  • перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
  • утримуються для споживання під час виробництва продукції.

Класифікуються запаси за такими видами: виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція.
Виробничі запаси — це придбані або самостійно виготовлені запаси, які підлягають подальшій переробці на підприємстві або утримуються для споживання в ході операційного циклу.
Вони поділяються на:

  • сировину — придбані або отримані іншим чином продукти (матеріали), які призначені для подальшої переробки;
  • основні й допоміжні матеріали;
  • комплектуючі вироби, покупні напівфабрикати та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, обслуговування виробництва та адміністративних потреб;
  • малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або операційного циклу, якщо він більше року (інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо).

Зрозумівши склад запасів, потрібно вивчити причини наявнос­ті запасів та систему регулювання їхньої величини.
Наявність запасів залежить від періодичності доставки матеріа­лів до споживача, територіального віддалення підприємств одного від другого, можливістю чи неможливістю організувати безперервний потік усіх матеріальних ресурсів.
Ефективне використання запасів досягається шляхом правиль­ної організації управління ними. Воно включає розробку норм запасів, їхнє планування, облік, аналіз, контроль за фактичним станом та оперативне регулювання. Центральне місце в системі управління запасами відводиться нормуванню. Нормування направлене на прискорення оборотності коштів, вкладених у запаси. Але не менш важливим є те, що запаси повинні забезпечити ритмічність виробництва та своєчасні поставки продукції до споживача.
Потрібно звернути увагу на систему регулювання запасів.
При нормуванні виробничих запасів враховують при-
значення та фактори, які визначають їхню величину. Для цьо-
го всі запаси умовно поділяють на поточні, страхові та під-
готовчі. Поточний — забезпечує виробництво в інтервалах
між поставками; підготовчий — дозволяє здійснювати під-
готовку матеріалів до виробничого застосування; страховий — забезпечує виробництво у випадках відхилення від заплано-
ваних умов поставки. Розрахунок кожної частини ведеться
окремо.
Поточний запас — це основна частина виробничого запасу, яка витрачається у виробництві між двома поточними поставками матеріалів. Величина його залежить від трьох факторів: величини щоденного споживання, характеру витрат (ступінь рівномірного споживання), часу між двома послідовними поставками.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.