лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ОБЛІК У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Відповідно до Бюджетного кодексу України та низки постанов і нормативно-правових актів, що регулюють бюджетні відносини в Україні, наказом Державного казначейства України від 25 травня 2004 р. № 89 затверджено Порядок обслуговування державного бюджету за видатками.

  1. Цей Порядок регламентує організаційні відносини між органами Державного казначейства та розпорядниками коштів, а також розподіл прав, обов’язків і відповідальності між ними в процесі виконання державного бюджету за видатками.

Зокрема, цим Порядком визначаються основні положення щодо формування єдиної бази даних мережі розпорядників бюджетних коштів та організації роботи з проведення операцій із відкриття асигнувань за загальним фондом. З метою відокремлення інформаційних і грошових потоків вводиться нове поняття «відкриті асигнування» — право, надане головним розпорядникам бюджетних коштів та розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня щодо розподілу виділених асигнувань, що фактично дає дозвіл на розподіл і використання відповідних бюджетних асигнувань. Код коштів — деталізована ознака напряму спрямування коштів державного бюджету (загальний фонд, спеціальний фонд у частині надходжень, які направляються на здійснення спеціальних видатків, плати за послуги, що надаються бюджетними установами, інші джерела власних надходжень бюджетних установ).
З урахуванням особливостей формування мережі й доведення асигнувань за силовими структурами, визначено базові та транзитні управління Державного казначейства.
Базові управління Державного казначейства — це управління, на території яких перебувають розпорядники нижчого рівня, до мережі яких включено розпорядників бюджетних коштів, розташованих на території іншого управління (транзитного).
Транзитні управління Державного казначейства — це управління, на території яких перебувають розпорядники нижчого рівня, які включені до мережі розпорядників бюджетних коштів, розташованих на території іншого управління (базового).
Виконання видатків державного бюджету та облік їх формується під впливом функціонування органів Державного казначейства України щодо внутрішньої платіжної системи, яка передбачає послідовні етапи, схеми виконання яких студентам слід розглянути детальніше.
Так, отриманню бюджетних асигнувань передує формування відповідної бази даних щодо мережі розпорядників бюджетних коштів за міжрегіональними управліннями Державного казначейства, затвердження бюджетних призначень і доведення витягів із них до відома розпорядників коштів. На цьому етапі головні розпорядники коштів Державного бюджету до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників нижчого рівня й одержувачів бюджетних коштів на відповідній території, зміни в територіальному розташуванні мережі підвідомчих установ, оформлюють інформацію і подають Державному казначейству не пізніше 15 грудня звітного періоду. Державне казначейство узагальнює інформацію, отриману від головних розпорядників, і доводить її до відома управлінь Державного казначейства. Розпорядники коштів ІІ рівня, своєю чергою, формують і подають до управлінь Державного казначейства дані стосовно територіальної мережі та змін у ній щодо розпорядників коштів ІІІ рівня та одержувачів коштів в установленій формі. Управління Державного казначейства, звіривши отриману інформацію, узагальнюють її, формують за територіальними одиницями й доводять до відома відділень Державного казначейства.
Після отримання від Міністерства фінансів затвердженого річного розпису асигнувань Державного бюджету та розпису асигнувань загального фонду державного бюджету Державне казначейство реєструє та відображає дані на відповідних рахунках, відкри­тих за рахунками позабалансового обліку; впродовж трьох днів доводить витяги із річного розпису призначень і помісячного розпису асигнувань загального фонду Державного бюджету до головних розпорядників коштів, які, своєю чергою, в такий саме період подають Державному казначейству розподіл показників зведених кошторисів доходів і видатків та розподіл показників зведених планів асигнувань із загального фонду бюджету щодо визначених показників мережі. Державне казначейство перевіряє отримані дані, узагальнює інформацію й формує річний розпис асигнувань Державного бюджету і помісячний розпис асигнувань загального фонду за територіями в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня щодо кожного управління. У свою чергу, управління Державного казначейства бере їх на облік і готує витяги з річного розпису призначень Державного бюджету та помісячного розпису асигнувань за територіями, які доводять до відома розпорядників коштів, що обслуговуються в управлінні. Відділення Державного казначейства на підставі бази даних формують витяги з річного розпису асигнувань державного бюджету, помісячного розпису асигнувань загального фонду Державного бюджету і доводять до відома розпорядників, які обслуговуються у відділенні.
Розпорядники бюджетних коштів подають відповідним органам Державного казначейства затверджені кошториси, плани використання бюджетних коштів, плани асигнувань загального фон­ду Державного бюджету.
Доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для прийняття розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань.
Надалі після законодавчо визначеного терміну органи Держав­ного казначейства здійснюють оплату рахунків розпорядників бюджетних коштів у встановленому Державним казначейством України порядку тільки відповідно до затверджених і взятих на облік кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету та планів використання бюджетних коштів.
За умови прийняття головним розпорядником бюджетних кош­тів рішення стосовно перерозподілу раніше виділених (невикористаних) асигнувань або в разі помилково здійснених операцій, головним розпорядником до Державного казначейства України подається лист з обґрунтуванням необхідності здійснення перерозподілу виділених асигнувань та коригувальний розподіл. На підставі прийнятого рішення щодо коригування Державне казначейство України готує коригувальні реєстри та зведення реєстрів відкритих асигнувань.
Якщо розпис державного бюджету не затверджено до початку бюджетного року, Державне казначейство отримує від Міністерства фінансів України тимчасовий кошторис на певний період і витяги з нього доводить до відома головних розпорядників. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси, які затверджуються у встановленому законодавством порядку.
Упродовж року бюджетні установи можуть вносити зміни до кошторисів та планів асигнувань, які оформляються відповідними довідками в законодавчо встановленому порядку. Довідка, взята на облік органом Державного казначейства, є невід’ємною частиною кошторису та плану асигнувань бюджетної установи і водночас є обов’язковою інформацією щодо коригування обсягів взятих ними зобов’язань.
Державне казначейство обліковує пропозиції про відкриті асигнування із загального фонду державного бюджету у розрізі головних розпорядників на рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку за напрямами їх використання. На підставі затверджених пропозицій Державним казначейством готується розпорядження щодо зарахувань на узагальнені рахунки відкритих асигнувань загального фонду у розрізі головних розпорядників, згідно з яким суми відкритих асигнувань зараховуються на рахунки, передбачені для обліку відкритих асигнувань головними розпорядниками. Таким чином, відкриті асигнування — це фактично дозвіл на розподіл і використання відповідних бюджет­них асигнувань, при цьому розподіл і переміщення здійснюється шляхом надання відповідної інформації, а не переміщення грошових ресурсів. Облік відкритих асигнувань ведеться на відповід­них рахунках 9 класу «Позабалансовий облік» Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевого бюджетів. Унаслідок цього головним розпорядникам і розпорядникам коштів нижчого рівня, які мають право перерозподіляти асигнування, особові та зведені особові рахунки не відкриваються.
Зауважимо, що згідно із Порядком змінено порядок руху коштів на зазначених рахунках. На відповідні реєстраційні (спеціальні реєстраційні) рахунки, відкриті на ім’я розпорядників бюджетних коштів за балансовими рахунками Плану рахунків, кошти на здійснення видатків зараховуються в момент оплати рахунків, а тому залишків на рахунках на кінець операційного періоду немає.
Асигнування державного бюджету, передбачені для одержувачів бюджетних коштів, враховані в показниках зведеного кошторису та зведеного плану асигнувань загального фонду відповід­ного розпорядника, включаються до його мережі, на їхнє ім’я в органі Державного казначейства відкривають реєстраційні рахунки. Порядок відкриття рахунків в органах Державного казначейства регламентується Порядком відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства, за­твердженого наказом Державного казначейства України від 02.12.2002 року № 221 із подальшими змінами і доповненнями. Цей Порядок регламентує взаємини між органами Державного казначейства і клієнтами в процесі відкриття (закриття) рахунків і є обов’язковим до застосування всіма органами Державного казначейства, розпорядниками та одержувачами коштів бюджетів та іншими клієнтами органів Державного казначейства.
Наведемо стислу характеристику та використання рахунків, які відкриваються в органах Державного казначейства.
Рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства, відповідно до порядку їх функціонування та призначення кош­тів поділяють на бюджетні та небюджетні.
Згідно із цим Порядком, до бюджетних рахунків належать рахунки для операцій клієнтів за бюджетними коштами, які, своєю чергою, поділяють на:
реєстраційні рахунки, які відкриваються розпорядниками коштів бюджетів за відповідними кодами бюджетної класифікації видат­ків для обліку операцій із виконання загального фонду кошторисів;
спеціальні реєстраційні рахунки, які відкриваються розпорядниками коштів бюджетів за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків для обліку операцій із виконання спеціального фонду кошторисів.
Відповідно до цього нормативного документа для відкриття реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядники коштів подають до органів Державного казначейства такий пакет документів:

  1. заяву на відкриття рахунка в системі органів Державного казначейства, підписану керівником та головним бухгалтером;
  2. копію довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально або органом, що видав довідку;
  3. копію затвердженого положення або статуту про установу, організацію, засвідчену вищим органом, що здійснює реєстрацію;
  4. копію документа, що підтверджує взяття клієнта на податковий облік, засвідчену органом податкової служби;
  5. картку зі зразками підписів осіб, яким, відповідно до законодавства України, надано право розпоряджатися рахунком і підписувати платіжні та інші розрахункові документи, та відбитка печатки;
  6. довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду;
  7. документ про реєстрацію клієнта як платника соціальних страхових внесків;
  8. затверджений кошторис доходів і видатків.

Якщо в складі установ є відокремлені структурні підрозділи, які розташовані на інших адміністративних територіях і не мають статусу юридичних осіб, означеним об’єктам господарювання відкривають тільки спеціальні реєстраційні рахунки з обліку коштів, які надійшли як плата за послуги, що надаються бюджетним установам.
Розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів, а також інших клієнтів здійснюється органами Державного казначейства відповідно до умов договорів між органом Державного казначейства і власниками рахунків, на підставі яких здійснюють їх розрахункове обслуговування відповідно до лімітів і затверджених кошторисів доходів і видатків або планів використання бюджетних коштів.
Надходження бюджетних коштів загального фонду, проведення внутрішніх розрахунків і доходи загального фонду в бухгалтерському обліку обліковують на таких рахунках:

  1. рахунок № 31 «Рахунки в банках»;
  2. рахунок № 32 «Рахунки в казначействі»;
  3. рахунок № 70 «Доходи загального фонду».

Стисло схарактеризуємо кожен із указаних рахунків.
Окремі видатки розпорядників бюджетних коштів, що визначені нормативно-правовими актами, можуть здійснюватися через рахунки, відкриті в установах банків. Так, для обліку грошових коштів на поточних рахунках в установах банків призначений рахунок № 31 «Рахунки в банках», який, своєю чергою, має такі субрахунки:
№ 311 «Поточні рахунки на видатки установи» — обліковуються кошти, що надійшли в розпорядження головного або нижчих розпорядників коштів на утримання установи або на централізовані заходи;
№ 312 «Поточні рахунки для переведення підвідомчим установам» — головними розпорядниками коштів та розпорядниками коштів II ступеня обліковуються кошти для переказу підвідомчим установам.
Рахунок активний, але слід пам’ятати, що в банку він є пасивним. Так, у бюджетній установі за дебетом субрахунків № 311 та № 312 відображають надходження коштів, в установі банку, навпаки, суми бюджетних коштів, що надійшли бюджетній установі, відображають за кредитом цього рахунка.
Облік грошових коштів на реєстраційних рахунках в органах Державного казначейства ведуть на рахунку № 32 «Рахунки в каз­начействі», субрахунок № 321 «Реєстраційний рахунок», на якому обліковують рух бюджетних коштів, виділених розпорядникові для утримання установи та на централізовані заходи.
Усі наведені субрахунки активні, грошові. Облік операцій щодо руху коштів на зазначених рахунках за меморіально-ордерної системи обліку ведеться в накопичувальній відомості руху коштів фор­ми № 381, меморіальний ордер № 2 «Накопичувальна відомість
руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства та установах банків». Накопичувальні відомості складають окремо за кожним реєстраційним, поточним рахунком установи. Вони побудовані за шаховою формою і за наявності кількох рахунків нумеруються відповідно 2—1, 2—2, 2—3 тощо. Записи у накопичувальні відомості здійснюють щоденно на підставі виписок із реєстраційних чи поточних рахунків на підставі доданих до них підтверджувальних документів.
У разі автоматизованого ведення бухгалтерського обліку використовують форму № 381-авт. (бюджет).
Для обліку доходів за загальним фондом призначено пасивний рахунок № 70 «Доходи загального фонду», який, у свою чергу, розподіляється на два субрахунки:
№ 701 «Асигнування із державного бюджету на видатки установи та інші заходи»;
№ 702 «Асигнування із місцевого бюджету на видатки установи та інші заходи».
Аналітичний облік отриманих асигнувань ведуть у картці аналітичного обліку отриманих асигнувань, яку відкривають на рік і ведуть за кодами функціональної класифікації та в розрізі кодів економічної класифікації. Записи щодо отриманих асигнувань здійснюють на підставі виписок органів Державного казначейства (установи банків) із реєстраційних та поточних рахунків.
Для аналітичного обліку асигнувань, перерахованих розпорядникам коштів нижчого рівня, використовується книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам. Книгу відкривають на рік за кожним кодом функціональної класифікації та кодом економічної класифікації видатків. Записи до неї здійснюють на підставі виписок органу Державного казначейства (установи бан­ку) із реєстраційних (поточних) рахунків. За рядком «Затверджено
кошторисом на рік» заповнюють кошторисні призначення. Впродовж року вони можуть коригуватися на підставі змін, що вносяться до кошторисів у порядку, встановленому чинним законодавством. Інформація про надходження асигнувань містить:

  1. дату виписки органу Державного казначейства (установи банку);
  2. назву і номер документа;
  3. обсяг асигнувань (суми), що загалом надійшли, із розподілом за кодами економічної класифікації.

У разі відкликання (повернення) асигнувань фіксуються аналогічні показники. При цьому сума асигнувань записується зі знаком «мінус».

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.