лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ОБЛІК У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Тема 6. Облік запасів


Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:

  • Склад, класифікація, оцінка й завдання обліку запасів.
  • Документація та оперативний облік надходження, відпуску й витрачання запасів.
  • Облік запасів на складах та його зв’язок із обліком у бухгалтерії.
  • Синтетичний облік запасів.
  • Облік продуктів харчування.
  • Облік медикаментів, перев’язувальних засобів і виробів медичного призначення.
  • Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів.
  • Інвентаризація запасів.
  • Особливості обліку військового майна.

Розглядаючи питання цієї теми, студенти мають пам’ятати, що вузлові положення обліку запасів (визначення, оцінка, первинний і поточний облік) регламентуються відповідними нормативними актами Державного казначейства України. Так, згідно з Інструкцією з обліку запасів, затвердженою ДКУ 08.12.2000 року № 125, запаси — це оборотні активи в матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (чи перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, упродовж року. Термін очікуваної експлуатації запасів установи встановлюється центральним органом виконавчої влади за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостійно в момент придбання запасів.
Порівнюючи це визначення запасів із їхніми визначеннями, наведеними в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси» і міжнародних стандартах бухгалтерського обліку для державного сектору, слід наголосити на відсутності в останніх такого параметра, як термін корисної експлуатації (впродовж року).
Є певні відмінності й у складі запасів. У бюджетних установах до них належать такі активи:

  • виробничі запаси;
  • тварини на вирощуванні та відгодівлі;
  • матеріали і продукти харчування;
  • малоцінні та швидкозношувані предмети;
  • готова продукція;
  • продукція сільськогосподарського виробництва.

Специфічними об’єктами у складі запасів бюджетних установ є продукти харчування, медикаменти, перев’язувальні засоби та вироби медичного призначення, спеціальне обладнання для науково-дослідних робіт за договорами із замовниками, матеріали тривалого користування тощо. Студенти мають засвоїти освоїти складові окремих груп запасів, які покладено в основу розроблення класифікаторів-чинників запасів.
Існують особливості щодо оцінки запасів бюджетних установ. У бухгалтерському обліку запаси, зокрема одержані та передані безоплатно в установленому чинним законодавством порядку, оцінюються за балансовою вартістю, яка поділяється на первіс­ну, справедливу та відновлювальну.
Балансова вартість — це вартість запасів, за якою їх відображають у балансі.
Первісна вартість — це вартість придбання, отримання, виготовлення запасів.
Справедлива вартість — це вартість запасів, отриманих установою безкоштовно.
Відновлювальна вартість — це змінена первісна вартість запасів після їх переоцінки.
Слід зауважити, що сума податку на додану вартість щодо придбаних запасів, а також видатки на транспортування вказаних предметів, заготівлю, мито не збільшують їх первісної вартості. Вони відносяться на фактичні видатки бюджетної установи за відповідними кодами економічної класифікації. Має особливості також методика визначення первісної вартості молодняка тварин, одержаних від приплоду у своєму господарстві; продукції виробничих (навчальних) майстерень; продукції підсобних (навчальних) сільських господарств; тари.
Розуміння сутності відновлювальної вартості пов’язане із переоцінкою запасів, яка провадиться на виконання нормативно-правових актів України або за рішенням керівника установи (якщо запаси морально застаріли й тривалий час перебували на збереженні в установі, а первісна вартість цих запасів значно відрізняється від аналогічних запасів, придбаних пізніше). Зміна первісної вартості запасів не є додатковим доходом бюджетної установи.
Переоцінку запасів здійснює комісія з переоцінки. Необхідно звернути увагу на її склад, порядок призначення, функції, відповідальність за організацію та проведення, оформлення результатів переоцінки.
Відпуск запасів у використання, виробництво, продаж або інше вибуття здійснюється за балансовою вартістю або середньозваженою собівартістю, яку обчислюють за формулою:
,                                      (2)
де Сзвс — середньозважена собівартість;
Взп — сумарна вартість запасів на початок місяця;
Взм — сумарна вартість запасів, отриманих за місяць;
Кзп — кількість запасів на початок місяця;
Кзм — кількість запасів, отриманих за місяць.
Середньозважена собівартість визначається за кожним видом подібних запасів. Цей метод застосовують за наявності в бюджет­ній установі значної кількості однотипних запасів, придбаних за різними цінами.
Звертаємо увагу, що для оцінювання запасів у бюджетних установах методи ФІФО і ЛІФО не застосовують.
Під час вивчення питання документального оформлення руху (надходження, відпуску, переміщення) запасів слід користуватися наказом ДКУ від 18.12.2000 року № 130 «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання». Згідно із цим наказом основними первинними документами є:

  • акт приймання матеріалів форма № 3—1;
  • акт списання форма № 3—2;
  • накладна (вимога) форма № 3.3;
  • меню-вимога на відпуск продуктів харчування форми № 3.4 і 3.4а;
  • забірна картка.

Студенти вивчають порядок оформлення операцій з руху запасів, випадки застосування конкретного первинного документа. Специфічними первинними документами при цьому є меню-вимога на відпуск продуктів харчування, рецепти тощо.
Запаси бюджетних установ обліковують за місцем їх відповідального зберігання (знаходження) та в бухгалтерії. Складський облік запасів та його зв’язок із обліком у бухгалтерії здійснюють у відомих студентам регістрах (книзі чи картках складського обліку запасів фор­ми № 3—9; 3—9а, книзі чи картках кількісно-сумарною обліку фор­ми № 3—6; 3—6а, 3—7) одним із методів сортового обліку запасів:

  • кількісно-сумовим (паралельним) (рис. 2.17);
  • оперативно-бухгалтерським (сальдовим) (рис. 2.18);
  • методом машинної картотеки.


Рис. 2.17. Схема кількісно-сумарного
(паралельного) методу обліку запасів
Кожен з них має переваги і недоліки, з якими студентам треба ознайомитися.
Слід зважити на те, що за умови застосування ПЕОМ трудоміст­кість облікових робіт втрачає свою актуальність, а тому на машинах отримують машинограми — регістри аналітичного обліку, оборотні відомості в розрізі кожного первинного документа, зведені оборотні відомості в розрізі номенклатурних номерів. Є дос­від використання ЕОМ, за яким уся інформація про складський і бухгалтерський облік запасів зосереджується в пам’яті машин, а бухгалтерія і місця зберігання запасів обладнані термінальними пристроями, до яких мають доступ матеріально відповідальні особи з індивідуальними ключами (паролями).

Рис. 2.18. Схема оперативно-бухгалтерського
(сальдового) обліку запасів
Для синтетичного обліку наявності та руху запасів призначені активні рахунки та субрахунки класу 2 Плану рахунків:

  • № 20 «Виробничі запаси»;
  • № 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»;
  • № 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;
  • № 23 «Матеріали і продукти харчування»;
  • № 24 «Готова продукція»;
  • № 25 «Продукція сільськогосподарського виробництва».

Докладно номенклатуру субрахунків за переліченими синтетичними рахунками наведено у Плані рахунків. Основні бухгалтерські проведення з руху запасів наведено у табл. 2.20. Облік надходження запасів ведуть в меморіальних ордерах № 4, 6, 7, 8 (див. тему 3 «Облік фінансово-розрахункових операцій»). Синтетичні показники обліку витрачання запасів фіксують у меморіаль­ному ордері № 13 «Накопичувальна відомість витрачання матеріа­лів» форма № 39 (бюджет).
Під час вивчення цього питання студентам слід звернути увагу на особливості обліку запасів, які надходять до бюджетних установ у порядку гуманітарної допомоги, а також шляхом централізованого постачання. Студенти ознайомлюються з порядком реєстрації бюджетних установ як отримувача гуманітарної допомоги в Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України; із переліком документів, які надаються для реєстрації в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги; з документальним оформленням та обліком надходження і витрачання запасів.
Таблиця 2.20
ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ ЗАПАСІВ



операції

Зміст операцій

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

Отримано матеріалів (вартість без ПДВ):

  • що сплачені шляхом попередньої оплати
  • що сплачені після отримання матеріалів

Сума ПДВ з матеріалів, придбаних за рахунок коштів загального фонду
Сума ПДВ з матеріалів, придбаних за рахунок коштів спеціального фонду:

  • якщо ПДВ включено до податкового кредиту
  • якщо ПДВ не включено до подат­кового кредиту

231—239

231—239

801


641

811—813

361, 362, 364,

675

361, 362, 364, 675

361, 362, 364, 675
361, 362, 364, 675

2

Списано використані матеріали на під­ставі підтверджувальних документів

801,
811—813

231—236,
238, 239

3

Отримано матеріали, що надійшли до установи в порядку гуманітарної допомоги

231—239

364

4

Оприбутковано тварин для відгодівлі, що надійшли від постачальника

212

364

5

Оприбутковано приріст і приплід молодняку

211

711, 822

Розглядаючи питання обліку запасів за умови їх централізованого постачання, слід враховувати те, що централізоване постачання запасів здійснюється установою вищого рівня або окремо уповноваженим органом, створеним установою вищого рівня. Механізм придбання матеріальних цінностей шляхом централізованого постачання може здійснюватися за трьома варіантами:

    • за рахунок кошторису головного розпорядника коштів;
    • за рахунок кошторису установи, для якої здійснюються централізовані закупівлі (установи-замовника);
    • за рахунок кошторису установи, що фактично здійснює централізовані закупівлі (установи-закупівельника).

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.