лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ОБЛІК У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Тема 4. Облік розрахунків з оплати праці, грошового забезпечення, страхування та стипендій


Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:

  • Праця й заробітна плата в бюджетних установах і завдання їх обліку.
  • Оперативний облік персоналу.
  • Облік використання робочого часу і виробітку.
  • Форми та системи оплати праці.
  • Нарахування заробітної плати.
  • Утримання із заробітної плати.
  • Порядок оформлення розрахунків із працівниками та виплати заробітної плати.
  • Синтетичний та аналітичний облік заробітної плати і пов’язаних з нею розрахунків.
  • Облік розрахунків зі страхування.
  • Облік розрахунків зі стипендіатами .
  • Особливості обліку розрахунків із грошового забезпечення військовослужбовців.

Під час вивчення цієї теми слід мати на увазі, що в бюджетних установах, подібно до сфери підприємницької діяльності, праця виступає як цілеспрямована діяльність людей і є основним джерелом їхніх доходів. Але на відміну від працівників матеріального виробництва працівники бюджетних установ мають предметом свого впливу або людину або суспільство загалом. У процесі праці працівники бюджетних установ надають різні нематеріальні послуги. Контроль за мірою праці та мірою споживання здійснюється за допомогою заробітної плати. Студент має усвідомити, що видатки на заробітну плату, згідно із Бюджетним кодексом України, є захищеною статтею бюджету і мають найбільшу питому вагу в кошторисах бюджетних установ.
Завданнями бухгалтерського обліку є:

  • контроль за дотриманням штатного розпису та фонду заробітної плати;
  • контроль за використанням робочого часу;
  • своєчасне й достовірне нарахування заробітної плати та соціальної допомоги та контроль утримань з них;
  • контроль за використанням виділених на заробітну плату коштів загального і спеціального фондів;
  • забезпечення різних рівнів управління інформацією про працю й заробітну плату.

Право на працю в бюджетних установах громадяни реалізують укладанням трудового договору або трудового контракту. Практикується також прийняття на роботу за конкурсом. Слід мати на увазі, що кількість працівників бюджетних установ нормується і визначається штатним розписом, в якому вказуються назви посад, кількість штатних одиниць за кожною посадою, посадовий оклад, доплати і надбавки, місячний і річний фонд заробітної плати. Штатний розпис складається на бюджетний рік, затверджується розпорядником коштів вищого рівня і є обов’язко­вою умовою виділення коштів бюджетній установі.
Зазначимо, що персонал бюджетних установ залежно від виконуваних функцій чи сфер застосування поділяється на три групи:

  • основні працівники, на яких покладено виконання головних функцій, закріплених за відповідною установою (вчителі, викладачі, лікарі, науковці тощо);
  • допоміжно-технічний персонал, який обслуговує основних працівників у виконанні покладених на них функцій (середній медичний персонал, навчально-допоміжний персонал);
  • адміністративно-господарський і молодший обслуговуючий персонал (працівники господарських та економічних служб тощо).

Згідно із Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. працівники, які обіймають посади в державних органах та їхніх апаратах, є державними службовцями. Студентам необхідно ознайомитися з порядком ранжування посад згідно із категорією державних службовців, присвоєнням рангів, складання присяги державного службовця.
Слід наголосити, що в бюджетних установах налічується близько 100 основних професій, які, своєю черговою, охоплюють від 50 до 70 найменувань спеціальностей.
Оперативний облік наявності та руху персоналу ведуть відділи кадрів бюджетних установ на бланках типових форм. При-
йняття на роботу, переміщення, надання відпустки, звільнення оформлюють наказами про прийняття на роботу, звільнення чи переведення на іншу посаду, роботу, записками-розрахунками про надання відпустки. Оперативний облік персоналу має забезпечувати своєчасне комплектування всіх підрозділів, а також дотримання штатної дисципліни.
Зауважимо, що бюджетні установи, як і кожен суб’єкт підприємницької діяльності, ведуть облік використання робочого часу, своєчасності виходів на роботу та часу її залишення. Основним джерелом інформації про використання робочого часу є дані табельного обліку, які фіксують у табелі відпрацьованого робочого часу й підрахунку заробітку.
Під час вивчення цього питання слід пам’ятати, що:

  • табель використання робочого часу ведеться за загальноприйнятим порядком;
  • у бюджетних установах табель є основним документом для нарахування заробітної плати.

Крім того, дані табелю використовують для складання звітності з праці та аналізу трудової дисципліни.
Нормативна тривалість робочого часу (не більш як 40 годин на тиждень) поширюється також на працівників бюджетних установ. Для окремих категорій працівників законодавчо встановлено скорочену тривалість робочого часу (лікарі, вчителі, викладачі).
Результати праці працівників бюджетних установ, як правило, не дістають втілення у фізичному вимірюванні продукції, а набувають форми нематеріальних благ. З огляду на це здійснюють облік кількості та якості затраченої праці шляхом встановлення обсягу робіт, який необхідно виконати за певний відрізок часу й на відповідному якісному рівні. Певні особливості має нормування робочого часу в загальноосвітніх школах, вищих навчальних закладах, медичних установах.
Іншими особливостями обліку відпрацьованого часу, на які студентам слід акцентувати увагу, є:

  • бюджетні установи працюють у режимі шестиденного чи п’ятиденного тижня;
  • облік відпрацьованого часу ведуть у календарних чи академічних годинах;
  • в установах охорони здоров’я немає єдиного графіка роботи, але всі графіки роботи складаються з розрахунку тижневого фонду робочого часу лікарів;
  • для окремих категорій працівників ведеться сумарний облік відпрацьованого часу.

Зауважимо, що в бюджетних установах праця лише незначної частини працівників вимірюється кількістю та якістю виробленої продукції (працівники молочних кухонь, зубопротезних відділень, ремонтних служб і дільниць).
Розглядаючи питання про форми та системи оплати праці, студенти мають опрацювати такі законодавчі та нормативні правові акти:

  • Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року;
  • Постанову Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 року № 1298 (з подальшими змінами);
  • Інструкцію зі статистики заробітної плати, затверджену Державним комітетом статистики України 13.01.2004 року № 5;
  • галузеві схеми посадових окладів.

Згідно із Законом України «Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Слід пам’ятати, що держава регулює оплату праці працівників бюджетних установ за допомогою:

  • установлення розміру мінімальної заробітної плати;
  • установлення умов і розмірів оплати праці працівників на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих і регіональних угод, колективних договорів у межах асигнувань за рахунок загального та спеціального фондів;
  • оподаткування доходів фізичних осіб.

Підґрунтям організації оплати праці є тарифна система, яка включає:

  • тарифні сітки;
  • тарифні ставки;
  • схеми посадових окладів;
  • тарифно-кваліфікаційні характеристики.

Студентові слід усвідомити, що за тарифної системи діють дві форми оплати праці працівників — почасова і відрядна, які передбачають низку систем для різних організаційно-технічних умов праці.
Домінантною формою оплати праці в бюджетних установах є почасова, яка має два різновиди — штатно-окладну та погодинну систему.
Штатно-окладна система оплати праці передбачає встановлення кожному працівникові місячного окладу (ставки) відповідно до посади, яку він обіймає. При цьому студенти мають чітко розуміти різницю між варіантами цієї системи оплати праці чи її різновидами.
Почасова система оплати праці в бюджетних установах також має два варіанти — просту почасову й почасово-преміальну. Рівень поширення останньої визначається фінансовими можливостями бюджетних установ.
Відрядна форма оплати праці в бюджетних установах має обмежене застосування.
Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата поділяється на основну, додаткову, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Конкретний перелік виплат, які належать до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочуваль­них і компенсаційних виплат, установлено Інструкцією зі статистки заробітної плати, затвердженою Державним комітетом статистики України 13.01.2004 року № 5.
Слід пам’ятати, що цей перелік виплат утворює фонд заробіт­ної плати, який має використовуватися в суворій відповідності до його цільового призначення в межах сум, передбачених кошторисом. Контроль за правильним витрачанням фонду заробітної плати здійснюють розпорядники коштів вищого рівня, Рахункова палата, контрольно-ревізійні органи, органи Державного казначейства й самі бюджетні установи. Студент має засвоїти контроль­ні функції кожного із суб’єктів контролю.
Контроль за дотриманням законодавства про оплату праці здійснюють також Міністерство праці та соціальної політики України, професійні спілки й інші органи (організації), що представляють інтереси найманих працівників. Вищий нагляд за дотриманням законодавства про оплату праці здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.
Заробітна плата в разі почасової ставки визначається згідно із чинним тарифними ставками та кількістю фактично відпрацьованого часу. У бюджетних установах застосовують переважно місячні тарифні ставки, які називають посадовими окладами.
У деяких галузях бюджетної сфери (освіта, охорона здоров’я, культура) розмір посадових окладів визначається на підставі щорічної тарифікації.
Студентам важливо ознайомитися з порядком створення тарифікаційних комісій, їх складом і функціями, результатами їхньої роботи у вигляді тарифікаційних списків.
Наступним кроком до опанування матеріалу є докладне вивчення особливостей нарахування заробітної плати в бюджетних установах різних галузей: медичних закладах, середніх закладах освіти, вищій школі. В останній доплати за перевищення навчаль­ного навантаження не передбачено, заробітна плата викладачів дорівнює їхньому посадовому окладу.
У бюджетних установах діє система доплат і надбавок, різних за своєю економічною сутністю та розмірами. Право встанов­лювати їх надано керівникам бюджетних установ у межах обсягів заробітної плати, передбачених кошторисом:

  • за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;
  • за суміщення професій (посад);
  • за розширення зон обслуговування чи збільшення обсягу робіт;
  • за високі досягнення у праці;
  • за виконання особливо важливої роботи;
  • за складність, напруженість у роботі;
  • за роботу в святкові та неробочі дні;
  • за роботу в нічний час;
  • за сумісництво.

Учителям, викладачам, майстрам виробничого навчання та іншим педагогічним працівникам загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних навчальних закладів здійснюють доплату за клас­не керівництво, перевірку зошитів і письмових робіт, за керівництво предметами, цикловими та методичними комісіями, завідування навчальними кабінетами.
Від 1 січня 2001 року згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 року № 78 упроваджено виплату педагогіч­ним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти надбавок за вислугу років залежно від педстажу і допомоги на оздоровлення в разі надання відпустки.
Особливу увагу потрібно приділити вивченню нового для студентів матеріалу — особливостям нарахування заробітної плати державним службовцям, яка формується із посадового окладу, доплат і надбавок:

  • за ранг, класний чин, спеціальне звання;
  • за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників;
  • за високі досягнення у праці;
  • за знання і використання в роботі іноземної мови;
  • за вислугу років;
  • за науковий ступінь.

Від 1 вересня 2005 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і кое­фіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».
Студентам слід мати на увазі, що в бюджетних установах, подібно до суб’єктів підприємницької діяльності, порядок нарахування заробітної плати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку із навчанням, творчої відпустки, додаткових відпусток працівників, які мають дітей, та компенсації за невикористані відпустки встановлюється Порядком обчислення серед­ньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 зі змінами та доповненнями.
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати та забезпечення допомоги у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю здійснюють на підставі розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Заробітна плата працівників бюджетних установ підлягає індексації у випадках, передбачених Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.1998 року № 663 «Про затвердження Порядку проведення індексації заробітної плати та інших доходів громадян».
Фінансування витрат на заробітну плату здійснюється за окремою статтею (кодом економічної класифікації 1111 «Заробіт­на плата»).
Із заробітної плати працівників бюджетних установ через бухгалтерію здійснюють такі відрахування:

    • податок із доходів фізичних осіб (рис. 2.11);
    • за виконавчими листами судових органів і нотаріальними надписами, за письмовими заявами працівників про добровільну згоду платити аліменти на утримання дітей;
    • відшкодування заподіяної установі шкоди;
    • підзвітних сум, які не були повернуті в установлений
      термін;
    • за товари, відпущені в дозволених випадках у кредит;
    • внесків до профспілкового комітету (за наявності угоди між профкомом та адміністрацією, письмовими заявами працівників);
    • внесків до Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового соціального страхування;
    • інші відрахування, визначені чинним законодавством.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.