лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ОБЛІК У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Списання кредиторської заборгованості бюджетних установ за загальним та спеціальним фондами Державного бюджету (крім власних надходжень), термін позовної давності якої минув і яка є наслідком діяльності установи, здійснюється щоквартально.
Термін позовної давності такої простроченої заборгованості статтею 71 Цивільного Кодексу Української РСР установлений у три роки.
Визначення кредиторської заборгованості, термін позовної дав­ності якої минув і яка є безнадійною для погашення, здійснює окремо створена комісія, затверджена наказом керівника установи, або щорічна інвентаризаційна комісія шляхом інвентаризації розрахунків.
За результатами інвентаризації розрахунків складають акт за довільною формою, в якому визначають суму кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої минув і яка є безнадійною до погашення, назву і адресу кредитора, дату й причини виникнення заборгованості, а також заходи, яких уживали для її ліквідації (листи до установи вищого рівня з приводу виділення коштів для погашення цієї заборгованості).
Після затвердження керівником установи акт передається за відомчою підпорядкованістю установі вищого рівня для при-
йняття рішення щодо доцільності списання. Для установ, що мають подвійну підпорядкованість, таке рішення ухвалює установа вищого рівня, яка затверджує кошторис доходів та видатків.
Установа вищого рівня розглядає подані акти інвентаризації і в разі прийняття відповідного рішення видає наказ про списання з обліку підвідомчої установи кредиторської заборгованості за загальним і спеціальним фондами Державного бюджету (крім власних надходжень), термін позовної давності якої минув. Списання простроченої кредиторської заборгованості бюджетної установи за власними надходженнями здійснюють за таким самим порядком, але рішення про списання приймає керівник установи самостійно, а до відома установи вищого рівня доводять інформацію про проведення такого списання.
У бухгалтерському обліку списання кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, відображається такою кореспонденцією субрахунків:
за коштами загального фонду:
Дебет субрахунка № 675
Кредит субрахунка № 431;
за коштами спеціального фонду:
Дебет субрахунка № 675
Кредит субрахунка № 432.
За цим Порядком підлягають списанню й суми депонентської заборгованості, термін позовної давності якої минув. В обліку операції зі списання депонентської заборгованості, термін позовної давності якої минув, відображають за дебетом субрахунка № 671 та кредитом субрахунків № 431 (за загальним фондом) та № 432 (за спеціальним фондом).
Дебіторська заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув, списується за рішенням керівника установи на зміни результату виконання кошторису доходів та видатків за мину-
лий рік.
У разі списання дебіторської заборгованості, яка виникла під час виконання кошторису доходів і видатків за загальним фондом, роблять бухгалтерський запис:
Дебет субрахунка № 431
Кредит субрахунка № 364.
За списання дебіторської заборгованості, яка виникла під час виконання кошторису доходів і видатків за спеціальним фондом, робиться запис:
Дебет субрахунка № 432
Кредит субрахунка № 364.
Дебіторська заборгованість, термін позовної давності якої минув, одночасно при списанні на результат фінансової діяльності установи відноситься на позабалансовий рахунок № 07 «Списані активи та зобов’язання» класу 0 розділу II «Позабалансові рахунки» і обліковується на цьому рахунку впродовж п’яти років від списання для нагляду за можливістю її стягнення в разі змін майнового стану неплатоспроможних дебіторів.
Згідно із чинним законодавством, бюджетні установи та організації є платниками податків та платежів до бюджету (рис. 2.10).
Оподаткуванню та перерахуванню до бюджету зборів та обов’язкових платежів підлягають отримані доходи за рахунок асигнувань із державного та місцевих бюджетів, а також власні надходження установ та організацій.
Розглянемо перелік податків і платежів, що перераховуються до бюджету за рахунок бюджетних установ, оскільки проведення утримання і перерахування податків і платежів, що утримуються із доходів фізичних осіб, детально висвітлюватиметься в наступних темах посібника.
Передусім зазначимо, що для розрахунків за податками і платежами до бюджету в обліку слугує активно-пасивний рахунок № 64 «Розрахунки з податків та платежів», який має два субрахунки:
№ 641 «Розрахунки за платежами і податками в бюджет»;
№ 642 «Інші розрахунки з бюджетом».
За кредитом цих субрахунків відображаються суми фактично утриманих і нарахованих податків та платежів до бюджету (податок на додану вартість, податок на прибуток, податок на землю, податок з транспортних засобів, збір за спеціальне використання водних ресурсів та забруднення навколишнього середовища, виручка від реалізації основних засобів). За дебетом відображається факт перерахування податків та платежів у дохід бюджету.
Сплата податку на прибуток з певних операцій бюджетних установ та організацій регулюється Законом України «Про оподат­кування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року із подальшими змінами та доповненнями, згідно з яким оподаткуванню підлягають установи та організації, що здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку. Водночас цим Законом від оподаткування звільнено неприбуткові установи та організації. Критерієм віднесення конкретної установи чи організації до неприбуткової є відповідність її статутних документів до вимог норм відповідних законів про неприбуткові організації. Статутні документи таких організацій мають містити вичерпний перелік видів діяльності. Перелік платних послуг, які можуть надаватися зазначеними установами, визначає Кабінет Міністрів України.
Бюджетні установи, діяльність яких підлягає оподаткуванню податком на прибуток, крім бухгалтерського обліку, в обов’яз­ковому порядку ведуть податковий облік та сплачують податок на прибуток за ставкою 25 % до об’єкта оподаткування господарської діяльності щоквартально, за зростаючим підсумком від початку звітного податкового року.

Рис. 2.10. Схема розрахунків бюджетних установ
за податками і платежами до бюджету
Операції в бухгалтерському обліку під час нарахування подат­ку на прибуток відображають за кредитом субрахунка № 641 і дебетом субрахунка № 432, під час сплати до бюджету на перераховану суму податку дебетується субрахунок № 641 і кредитуються субрахунки № 323, 324, 313.
Наступним обов’язковим податком, що вноситься бюджетними установами до бюджету, є податок на додану вартість, порядок обчислення якого регулює Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року з подальшими змінами та доповненнями.
Цим Законом передбачено, що вказаний податок сплачують ті бюджетні установи й організації, обсяг оподаткованих операцій яких з продажу товарів, робіт, послуг упродовж будь-якого періоду із останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається на підставі їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за віль­ними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням ак-
цизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, який включається в ціну товарів (робіт, послуг). Податок становить 20 % бази оподаткування і додається до ціни товарів (робіт, послуг).
Установи, які підпадають під визначення платників податку, зобов’язані зареєструватися як платники податку в органах Державної податкової служби за місцем їх розташування та вести податковий облік, який передбачає окреме ведення книги обліку з продажу та придбання щодо операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % та звільнених від оподаткування, а також надання податкової накладної на кожну поставку чи продаж товару (робіт, послуг).
Законом передбачено низку операцій, які не є об’єктом оподат­кування, а також операції бюджетних установ, звільнені від оподаткування.
При цьому такі установи (платники податку), які здійснюють операції з продажу товарів (робіт, послуг), звільнених від оподат­кування, не мають права включати до податкового кредиту суми податку, що сплачені (нараховані) у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносять до видатків за рахунок коштів загального чи спеціального фондів. Суми податку сплачені платником за придбані товари (роботи, послуги) в цьому випад­ку відшкодовуються за рахунок відповідних джерел фінансу-
вання.
Розрахунки із бюджетом за податком на додану вартість доціль­но вести на трьох субрахунках другого порядку:
№ 641/1 — Розрахунки із бюджетом по ПДВ;
№ 641/2 — Податковий кредит;
№ 641/3 — Податкове зобов’язання.
Нарахування податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства здійснюють за кредитом субрахунка № 641/3 і дебетом субрахунка № 811, перерахування суми податку до бюджету відображають за дебетом субрахунка № 641/3 та кредитом субрахунків № 313, 323.
Наступними податками до бюджету, що сплачуються бюджет­ними установами, є податок на землю та плата за оренду державного майна.
Земельні відносини в Україні регулює Земельний кодекс України та інші законодавчі акти, що ухвалюються до нього. Справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року, який визначає порядок справляння плати за використання земельних ресурсів, ставки земельного податку, відповідальність платників.
Законом від сплати земельного податку звільнено бюджетні установи та організації, але якщо ці установи здають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини іншим суб’єктам підприємницької діяльності, вони сплачують податок на загальних засадах. Ставки земельного податку встановлюють залежно від грошової оцінки землі.
Основним Законом, який регулює організаційні відносини, пов’язані з передаванням в оренду майна державних підприємств, а також питання справляння до бюджету плати за оренду державного майна, є Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 року. Методику обчислення орендної плати та порядок її використання для об’єктів, що перебувають у державній власності, визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 із подальшими змінами та доповненнями, згідно з якою платники податків справляють до державного бюджету України плату за оренду нерухомого майна.
В обліку операції з обліку земельного податку та плати за оренду відображаються такими бухгалтерськими проведеннями: на суму нарахованого земельного податку та платежу за оренду дебетується рахунок № 80 та кредитується субрахунок № 641. За перерахування коштів дебетується субрахунок № 641 та кредитуються рахунки № 31, 32.
Згідно із нормами Закону «Про податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 року № 1963 із подальшими змінами та доповненнями до платників зазначеного податку віднесені також бюджетні установи й організації, які мають зареєстровані транспортні засоби.
Сума податку, який сплачують власники транспортних засобів, залежить від типу транспортного засобу, обсягу двигуна та ставки, визначеної з коду транспортного засобу. Під час розрахун­ку податку враховують ті транспортні засоби, які, за даними бухгалтерського обліку, перебували на балансі підприємства станом на
1 січня поточного року. Розрахунок податку здійснюють один раз на рік і подають до податкової інспекції до 1 березня наступного за звітним роком, він сплачується щоквартально рівними частинами.
У бухгалтерському обліку операції з нарахування податку проводять за дебетом рахунка № 80 та кредитом субрахунків № 641, 642.
Перерахування податку до бюджету проводять за дебетом субрахунка № 641 та кредитом субрахунків із обліку грошових рахунків на реєстраційних та поточних рахунках.
Крім податку з транспортних засобів, бюджетні установи й організації сплачують до бюджету збір за викиди в повітря забруднювальних речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення, розрахунок і порядок сплати якого регулює Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколиш­нього природного середовища, затверджена наказом Мінекобез-
пеки України від 19.07.1999 року. Сума збору обчислюється платниками самостійно щокварталу на підставі затверджених лімітів, виходячи із кількості фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору за ці викиди.
На суму нарахованого збору проводиться запис:
Дебет рахунка № 80
Кредит субрахунків № 641, 642.
Порядок нарахування та сплати інших податків і платежів розглянуто у відповідних розділах посібника.
Операції з обліку розрахунків за платежами і податками до бюджету відображаються в різних меморіальних ордерах.
Аналітичний облік за субрахунками № 641, 642 ведеться окремо за кожним видом податків і платежів на картках форми № 292-а.
Відповідно до бюджетної класифікації видатків суми загальнообов’язкових платежів та податків до бюджету (крім податку з транспортних засобів) відображають за кодом економічної класифікації видатків 1139.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.