лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ОБЛІК У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Суми завданих збитків установам від розкрадання та нестач матеріальних цінностей, грошових документів та коштів, що віднесені на рахунок винних осіб, інші суми, які підлягають утриманню в установленому порядку, обліковують на активному субрахунку № 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». У дебет цього субрахунка відносять суми виявлених нестач, крадіжок, псування матеріальних цінностей та інші в кореспонденції з кредитом відповідних субрахунків з обліку грошових коштів, необоротних активів, запасів на підставі оформ­лених належним чином документів (актів перевірок, ревізій,
порівняльних відомостей).
Відшкодування сум збитків, завданих установі, визначається відповідно до Закону України від 06.06.1995 року № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей» та Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 116 із подальшими змінами та доповненнями. Згідно із Порядком, розмір збитків визначається за балансовою вартістю цих цінностей (без зносу), але не нижче 50 % балансової вартості з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Держкомстат, податку на додану вартість та акцизного збору і обчислюється за формулою:
                        (1)
де Рз — розмір збитків;
Бв — балансова вартість матеріальних цінностей на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування;
А — амортизаційні відрахування;
Азб — розмір акцизного збору;
Іінф — індекс інфляції;
ПДВ — розмір податку на додану вартість.
У разі розкрадання, нестачі, знищення, псування матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки мірою їх придбання та обліковуються лише у кількісному вираженні, розмір збитків визначають виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50 % ринкової ціни.
Відповідно до наведеного вище Порядку зі стягнених сум здійснюється відшкодування збитків, завданих установі, а залишок коштів перераховується до державного бюджету України.
Розмір збитків, завданих установі працівниками, які виконують операції з валютними цінностями, визначають у таких розмірах:

  1. іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті — у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного бан­ку України на день виявлення завданих збитків;
  2. заборгованість працівників установ, підприємств та організацій у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках неповернення іноземної валюти, одержаної під звіт, стягується в сумі, еквівалентній потрійній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованих у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.

Порядок обчислення штрафу, суми утриманого податку і терміни подання авансового звіту регламентуються такими нормативними документами: Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року
№ 637.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення, псування бланків цінних паперів і документів суворого обліку визначають відповідно до Постанови КМУ від 27.08.1996 року № 1009 (допов­нення до Порядку № 116 п. 7).
Відображення в бухгалтерському обліку сум, що надходять до каси установи або утримані із заробітної плати, стипендії на відшкодування завданих установі збитків, здійснюють за кредитом субрахунка № 363 і дебетом рахунка каси.
Кореспонденцію рахунків, за якими в обліку відображають розрахунки з відшкодування завданих збитків, наведено в табл. 2.9.
Таблиця 2.9
ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ ОБЛІКУ
РОЗРАХУНКІВ ІЗ ВІДШКОДУВАННЯ ЗАВДАНИХ ЗБИТКІВ


Зміст операції

Кореспонденція
рахунків

За дебетом

За кредитом

Віднесено на винних осіб

 

 

1. Нестача готівки в касі в національній валюті

363

301

2. Нестача готівки в касі в іноземній валюті

363

302, 642

3. Списання виявлених нестач і втрат виробничих запасів, матеріалів і продуктів харчування
Водночас роблять інший запис:

  1. на суму вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винних осіб

801, 802,
811, 813,431,
432, 683, 684
363

231—236
238—239

711

4. Нестача основних засобів та інших необоротних активів
Водночас роблять інший запис на суми, які підлягають стягненню з винних осіб

401, 131—133

363


05

104—122

711


Закінчення табл. 2.9


Зміст операції

Кореспонденція
рахунків

За дебетом

За кредитом

5. Нестача МШП
Водночас роблять запис на суму, яка віднесена на рахунок винних осіб

411
363

221
711

Надходження до каси сум на відшкодування завданих збитків

301

363

Проведені утримання із заробітної плати на відшкодування завданих збитків

661

363

Суми заборгованості за нестачами, втратами і розкраданнями мають перебувати під постійним контролем і відшкодовуються незалежно від притягнення винних осіб до кримінальної чи адміністративної відповідальності.
Виявлені суми крадіжок і витрачань матеріальних цінностей відносять на винних осіб у сумі, що вказана в акті ревізії чи перевірки. У разі необхідності документи про виявлені розтрати і розкрадання передають до судових чи слідчих органів і встановлюють контроль за проходженням справ у судових інстанціях.
Заподіяна шкода від виявлених нестач матеріальних цінностей та грошових коштів, а також збитків від псування матеріаль­них цінностей внаслідок недбалості в роботі окремих праців-
ників, може добровільно відшкодовуватися винною особою.
В таких випадках відшкодування шкоди, що не перевищує серед­нього місячного заробітку, здійснюється за наказом (розпорядженням) керівника установи шляхом відрахувань їх із заробітної плати працівника. Розпорядження має видаватися не пізніше двох тижнів від дня виявлення завданої працівником шкоди і братися до виконання не раніше семи днів від дня повідомлення про це працівника. Під час обчислення розміру відрахувань враховують обмеження, встановлені статтею 128 КзпП, відповідно до якої при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а в окремих випадках — 50 % заробітної плати, що підлягає виплаті працівникові.
Операції з обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків відображають у різних меморіальних ордерах.
Аналітичний облік за субрахунком № 363 ведуть на картках форми № 292-а за кожною винною особою, де обов’язково вказується сума заборгованості й дата виникнення заборгованості.
Для обліку розрахунків із дебіторами бюджетних установ, що не враховані в операціях за субрахунками № 361, 362, 363, в обліку передбачено активний субрахунок № 364 «Розрахунки з іншими дебіторами» та пасивний субрахунок № 675 «Розрахунки з іншими кредиторами».
До розрахунків із іншими дебіторами належать розрахунки:
із підприємствами, установами, організаціями шляхом попередньої оплати за товари, роботи та послуги, які отримуватиме установа в майбутньому (після перерахування плати) за умовами договору, якщо це передбачено чинним законодавством України;
із підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, яким бюджетна установа реалізувала товари, виконала роботи й надала послуги, якщо умовами договору передбачена оплата після їх надання;
зі студентами та учнями за користування гуртожитком при вищих, середніх спеціальних навчальних закладах.
Поділ субрахунків у Плані рахунків має умовний характер і визначається установою самостійно, виходячи з переважання дебетового чи кредитового залишку.
У бухгалтерському обліку попередня оплата рахунків за матеріальні цінності та послуги, що будуть поставлені або надані установі в майбутньому, або відвантаження установою матеріаль­них цінностей та надання послуг, оплата яких очікується в майбутньому, проводиться за дебетом субрахунка № 364. Одержання матеріальних цінностей, оплачених раніше, або надходження грошових коштів за матеріальні цінності та послуги, відвантажені чи надані установою в минулому, відносять до кредиту субрахунка № 364.
У разі отримання матеріальних цінностей та послуг, за які установа розраховуватиметься в майбутньому, або зарахування грошових коштів за матеріальні цінності та послуги, що будуть відвантажені та надані установою в майбутньому, роблять бухгал­терський запис у кредит субрахунка № 675, за перерахуванні кош­тів — проводять записи за дебетом субрахунка № 675.
Залишки за субрахунками № 364, 675 можуть бути як дебетовими, так і кредитовими. У фінансовій звітності вони відображаються розгорнуто: дебетове сальдо — у складі оборотних активів, кредитове — у складі зобов’язань.
Отже, за дебетом субрахунка № 364 проводиться запис на збіль­шення дебіторської заборгованості, за кредитом — погашення. Відповідно за кредитом субрахунка № 675 проводиться збільшення кредиторської заборгованості, за дебетом — її зменшення.
Найтиповіші операції із обліку розрахунків з іншими дебіторами та кредиторами наведено в табл. 2.10.
Таблиця 2.10
ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ
РОЗРАХУНКІВ ІЗ ІНШИМИ ДЕБІТОРАМИ ТА КРЕДИТОРАМИ


Зміст операцій

Кореспонденція
рахунків

Дебет

Кредит

Перераховано сума постачальникам згідно з пред’яв­леними рахунками за матеріальні цінності та надані послуги:
шляхом попередньої оплати
після надходження матеріальних цінностей

364
675

321, 323,
324
321, 323,
324

Отримано матеріалів і продуктів харчування (без ПДВ):
що сплачені шляхом попередньої оплати рахунків
що сплачені після отримання матеріалів і продуктів харчування
сума ПДВ з матеріалів і продуктів харчування, придбаних за рахунок коштів загального фонду

231—239
231—239

801, 802

364
675

364, 675

Нараховано плату за користування гуртожитком

364

711

Списано на видатки установи послуг зв’язку

801, 811

364

Надійшла до каси плата за навчання

301

364

Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з іншими дебіторами та кредиторами поєднується в накопичувальних відомостях за формою № 408 (меморіальним ордером № 4) та формою № 409 (меморіальним ордером № 6) шляхом використання позиційного способу записів.
Облік розрахунків зі студентами й учнями за проживання і користування постільними речами ведуть в оборотній відомості форми № 285.
З метою забезпечення контролю за станом кредиторської заборгованості бюджетних установ та вдосконалення механізму управління залишками бюджетних коштів із 6 жовтня 2000 року Наказом Державного казначейства України від 06.10.2000 року № 100 впроваджено Порядок обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету, згідно з яким уся кредиторська заборгованість установи на звітну дату підлягає реєстрації в органах Державного казначейства.
Договори, укладені установою з юридичними та фізичними особами в будь-якій формі (письмовій чи усній), реєструються в Книзі обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань, яка ведеться окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету. Зареєстровані зобов’язання (укладені договори, враховуючи перенесені договори з минулого року) не мають перевищувати затверджених кошторисних призначень поточного року. Витрати за договорами, укладеними без відповідних бюджетних асигнувань або із перевищенням повноважень, не вважаються бюджетними зобов’язаннями і тому здійснюватися не можуть.
У процесі господарської діяльності в бюджетних установах за взятими бюджетними зобов’язаннями можуть виникати прострочені терміни їх виконання.
Списання такої простроченої кредиторської заборгованості регулюється спеціальними нормативно-правовими актами, а саме: Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріаль­них активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових кош­тів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затверд­женою наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.1998 року № 90 із подальшими змінами і доповненнями.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.