лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Система макроекономічного рахівництва

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Отже, дані міжгалузевих балансів можна використовувати для багатьох цілей: здійснення аналізу економіки в цілому і, зокрема, виявлення ролі окремих факторів та їх впливу на економічний розвиток (наприклад залежності економіки від енергопостачання або від зміни цін на енергоносії); проведення аналізу впливу зміни цін на продукцію окремих галузей економіки; визначення товарної структури потоків, що є важливим при обчисленні індексів цін по окремих групах товарів; розробки прогнозів розвитку економіки та здійснення прогнозних розрахунків щодо різних аспектів економічного процесу. Проте існує ще багато проблем щодо вдосконалення методики проведення розрахунків. Доцільно здійснити роботу щодо вдосконалення методики аналізу і використання показників міжгалузевого балансу для прогнозування розвитку економіки, розробити методологічні принципи складання міжгалузевого балансу в концепції СНР за розширеною програмою та проведення статистичних обстежень на вибірковій основі як найбільш прийнятного джерела даних для побудови міжгалузевого балансу в сучасних умовах.
Економічна інформація, яку можна отримати на основі складання міжгалузевого балансу, є важливою насамперед для здійснення прогнозування економічного зростання. Передумови та шляхи економічного зростання в Україні об’єктивно висуваються на перше місце серед завдань економічної політики. Це є важливим не тільки з точки зору реалізації довгострокових цілей держави, але й у короткостроковому аспекті. Проте без подолання спаду виробництва і переведення економіки на траекторію зростання майже неможливо розв’язати багато соціально-економіч­них проблем. У цих умовах ефективне застосування певних, відо­мих моделей (Домара—Харрода, Р. Солоу) для прогнозування економічного зростання не має сенсу, адже економіка розглядається як складна система, в якій економічне зростання визначається більш широким спектром різних факторів, обчислити та врахувати які майже неможливо.
Зараз в Україні з’являється чимало різноманітних моделей прогнозування розвитку економіки, розроблених міжнародними економічними організаціями (МБРР, МВФ тощо) та групами економістів-радників.
Характерною рисою побудови цих моделей є, по-перше, дотримання принципу, за яким ймовірність помилок буде тим меншою, чим примітивнішим є сценарій; по-друге, використання переважно монетарних змінних — таких, як індекси цін, швидкість обігу грошей, відсоткові ставки, дефіцит бюджету, випуск облігацій, обмінний курс, зовнішні прямі інвестиції. Всі ці змінні сфокусовано на одному показникові, навколо якого будується річ­ний економічний прогноз, — на рівні інфляції. Даний узагальнюючий показник характеризує один бік основного закону ринкової економіки — попит. Проте змінних, які було б сфокусовано на узагальнюючому показнику створення реальної доданої вартості, що характеризує пропозицію як другий бік основного закону ринкової економіки, немає.
У нашій практиці поки відсутні високоякісні запозичені та вітчизняні моделі прогнозування інфляційних процесів під час кризових явищ в економіці. Це, передусім, стосується індексів споживчих та оптових цін, які є основою динаміки інфляційних процесів. Тут нерідко діє експертний метод.
Інфляція, як правило, прив’язується до динаміки реального ВВП, визначається на підставі припущень і зростанні цін на енер­гоносії, комунальні послуги та інше. З огляду на це зрозуміло, що реальність такого прогнозу є досить примітивною.
При створенні сучасних економетричних моделей тою чи іншою мірою намагаються врахувати основні фактори, що визначають вплив на обсяг виробництва, доходи і зайнятість. Серед ос­новних факторів слід відокремити такі, що часто фігурують для опису ділової активності:

  • монетарна політика (зміни в грошовій масі, кредити, відсотки, інфляція, валютний курс);
  • інноваційна діяльність, науково-технічний прогрес (що визначають тенденції розвитку продуктивності);
  • політичні рішення (співвідношення між фіскальною та монетарною політикою, урядові видатки, дефіцит бюджету, неекономічні методи розподілу ВВП тощо);
  • співвідношення динаміки цін і зарплати;
  • зовнішньоекономічна політика.

Наявна економічна і соціально-політична ситуація, що склалася в Україні, ускладнює застосування максимально математичних моделей для середньо- і довгострокового прогнозування. Відбувається процес трансформації економіки, який здійснюється не шляхом цілеспрямованих управлінських дій, а нерідко визначається компромісом між політичними силами.
У той же час розробка та використання математичних методів макроекономічного прогнозування є доцільними і в країнах із складними економічними і політичними процесами. Основна проб­лема застосування економічних моделей в таких випадках — це забезпечення отримання достовірних даних про стан і тенденції розвитку української економіки. Тут слід врахувати, що наявні офіційні дані про стан економіки в перехідний період інколи бувають малопридатними для моделювання.
При розробці моделі прогнозування слід враховувати, що перехідний період знаходиться у фазі спаду, а це робить неможливим пряме використання динаміки процесів з погляду на довгострокову перспективу. У довгостроковому прогнозуванні, крім процесів спаду, також слід враховувати можливості стабілізації та зростання економіки. Все це вимагає кардинально нового підходу в методиці прогнозування.
Іншим важливим деструктивним фактором, який спотворює офіційні макроекономічні показники, є знову ж таки наявність значної тіньової економіки.
Проте, в умовах перехідної економіки прогнозування обсягу валової доданої вартості (ВДВ) можна здійснювати, застосовуючи багатофакторну модель, яка ґрунтується на кореляційно-рег­ресивному аналізі. В даній моделі залежною змінною є обсяг ВДВ, а незалежними змінними є ряд факторів, які детермінують зростання залежної змінної.
Це об’єктивні фактори, які підлягають кількісному виміру:

  • фактор часу;
  • капітальні вкладення;
  • прямі іноземні інвестиції;
  • частка безробітних у загальній кількості робочої сили;
  • витрати виробників на виробництво товарів;
  • індекс цін.

Алгоритм застосування даної моделі полягає в тому, що спочатку визначаються факторні ознаки, на основі чого обирається функціональний вид регресійного рівняння. В даному випадку будується лінійний тренд, який описується рівнянням:
Yt = a0 + a1x1 + … + an xn ,                      (7.1)
де t — порядковий номер періоду часу; а0 — значення Y для х = 0; а1 – аn — середній абсолютний приріст показника за рахунок 1 — n-ного фактора.
Таке рівняння дозволяє простежити тенденцію, яка екстраполюється стосовно залежної змінної. Після отриманих прогнозних значень визначаються міри точності прогнозу: стандартне відхилення, середнє абсолютне відхилення, середня процентна помилка, а також аналізується показник статистики Дарбіна-Уотсона, який вказує на структурованість залишків та наявність автокореляції першого порядку. Якщо залишки не структуровані, то прогноз є досить точним.
Оцінивши точність прогнозу, необхідно визначити довірчі інтервали, в межах яких може коливатися прогнозне значення. Такі інтервали не повинні бути досить великими, але в умовах прогнозування показників, які є індикаторами економічного розвитку України, довірчий інтервал може бути досить великим, навіть за умови високого ступеню точності прогнозу.
Дана модель може бути основою для здійснення прогнозу, але звичайно вона потребує деякої експертної переоцінки отриманих прогнозних результатів з урахуванням факторів, які не підлягають кількісному виміру (тенденції в політичних колах, зміна законодавства та ін.).
Експериментальні розрахунки, які здійснено було на основі цієї моделі, свідчать про її дієвість та реальність застосування у економічній практиці.

  • У чому полягає значення міжгалузевого балансу за методологією СНР для характеристики економічного процесу?
  • Дайте характеристику схеми міжгалузевого балансу та її зв’язку з рахунками СНР.
  • На яких методологічних принципах будується міжгалузевий баланс?
  • Які економічні процеси відображено у І — ІІІ квадрантах міжгалузевого балансу?
  • Які особливості схем міжгалузевого балансу, побудованого на основі чистих галузей або господарських галузей?
  • У чому полягає зміст елементів, показників (по рядках і колонках), що відображені у І — ІІІ квадрантах міжгалузевого балансу?
  • Як вдосконалюється інформаційна база міжгалузевого балансу?
  • У чому полягає практичне значення розробок міжгалузевого балансу?
  • Визначте можливості застосування даних міжгалузевого балансу для прогнозування економічного розвитку.

 

  

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2021 BPK Group.