лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Система макроекономічного рахівництва

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Податки на продукти — це податки, що стягують пропорційно до кількості або вартості товарів і послуг, які виробляються, продаються або імпортуються суб’єктами підприємницької діяльності. До податків на продукти відносять:

  • ПДВ і податки типу ПДВ;
  • акцизний збір;
  • імпортне та експортне мито;
  • відрахування до фонду розвитку ПЕКу;
  • рентна плата за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні, та різниця в цінах на природний газ;
  • різниця в цінах на імпортний газ — між ціною його реалізації споживачам України та ціною закупівлі газу за імпортом;
  • плата за транзит нафти, газу та аміаку трубопровідним транспортом через територію України;
  • внески до Державного інноваційного фонду, фондів охорони праці та конверсії;
  • державне мито за операції, що здійснюються на товарних, сировинних та інших біржах, крім валютних;
  • готельний збір;
  • різниця у цінах на продовольчі товари, одержані у порядку гуманітарної допомоги;
  • податки на окремі види послуг (транспорту, зв’язку, страхування, рекламу, дозвілля, лотерею, спортивні заходи тощо);
  • вилучення прибутку від завищення цін і тарифів та ін. [12, c. 35].

Субсидії на продукти — це субсидії, що надають пропорційно кількості або вартості товарів і послуг, які виробляються, продаються або імпортуються (експортуються) суб’єктами підприємницької діяльності. До субсидій на продукти, що виплачуються з державного та місцевих бюджетів, відносять кошти на державне регулювання цін на продукцію широкого соціального значення (вугілля, газ, тверде паливо, продовольчі товари, медикаменти тощо), дотації житлово-комунальному господарству, відшкодування витрат на шкільні їдальні, дотації театрам та іншим платним видовищним організаціям. Ними є також грошові витрати на державну підтримку вугледобувних підприємств і виробництва продукції тваринництва [12, c. 36].
Проміжне споживання — це вартість товарів і послуг, які використані інституційними одиницями для виробничих потреб, за виключенням основних фондів.
До складу проміжного споживання входять:

  • витрати сировини, матеріалів, палива, енергії, комплектуючих виробів, насіння, кормів (покупних і власного виробництва), продуктів харчування у готелях, лікарнях, медикаментів, канцелярських товарів, спецодягу та ін.;
  • оплату робіт та послуг, що надаються іншими одиницями (ремонтні роботи, послуги транспорту, зв’язку, обчислювальних центрів, комунальні послуги, послуги реклами, банків, страхування, юристів, консультантів та ін.);
  • витрати на закупівлю домашніми господарствами інструменту, будівельних матеріалів, насіння і кормів, а також на поточний ремонт житла;
  • платежі за оренду приміщень, споруд, машин та устаткування;
  • витрати, пов’язані із сертифікацією продукції, а також на пожежну і вартову охорону;
  • витрати на відрядження у частині сплати проїзду і готелів та ін.

До проміжного споживання не відносять:

  • витрати, спричинені надзвичайними подіями (відносять до капітальних трансфертів). Витрати, пов’язані з реконструкцією або капітальним ремонтом основних фондів, що мають на меті подовження їх строку служби та підвищення продуктивності (відносяться до валового нагромадження основного капіталу);
  • продукти та послуги, що надаються підприємствами й організаціями своїм працівникам безкоштовно або за зниженими цінами, окрім тих, які призначені для забезпечення нормальних умов праці (відносяться до оплати праці працюючих або до допомоги по соціальному забезпеченню у складі поточних трансфертів);
  • витрати працюючих на щоденні поїздки між домом і роботою (відносяться до кінцевого споживання домогосподарств);
  • соціальні допомоги у натуральній формі, що надають домогосподарствам державні установи і некомерційні громадські організації відповідно до програм соціальної допомоги (відносяться до допомоги по соціальному забезпеченню у складі поточних трансфертів або до кінцевого споживання домогосподарств);
  • витрати, пов’язані з передачею права на володіння землею, основними фондами або нематеріальними активами (відносяться до валового нагромадження);
  • плата за користування землею і нематеріальними активами (відноситься до доходів від власності);
  • витрати, пов’язані із оплатою засобів програмного забезпечення ЕОМ, з виготовленням проектної документації, здійсненням геолого-пошукових робіт на певних будівельних об’єктах, а також, пов’язані із будівництвом споруд, доріг, мостів, аеродромів, які використовуються для військових цілей (відносяться до валового нагромадження основних фондів);
  • витрати на харчування та обмундирування військовослужбовців (відносяться до оплати праці);
  • витрати, пов’язані зі створенням стратегічних запасів матеріалів та інших запасів, що мають особливе значення для країни (відносяться до запасів матеріальних оборотних засобів);
  • витрати, пов’язані з освоєнням землі, іригаційними роботами, розширенням гірничих розробок та шахт, посадкою нових лісових угідь, посадкою та вирощуванням плодовоягідних рослин на нових ділянках, які дають врожай тільки через декілька років (відносяться до валового нагромадження основного капіталу);
  • амортизацію основних фондів та недоамортизовану вартість основних фондів, що ліквідуються (відносяться до споживання основного капіталу);
  • втрати від стихійного лиха, пожеж, аварій та інших.

При обчисленні проміжного споживання витрати на продукти і послуги оцінюються за фактичними цінами їх придбання, тобто за цінами покупця, що діють на момент надходження товарів і послуг у процес виробництва і включають торговельно-транспортні націнки та податки на продукти. ПДВ не включається у тому випадку, коли він має бути виключений із суми, нарахованої на продукцію, що реалізується підприємством. Коли ж виробники продукції звільнені від сплати ПДВ, то їхні витрати на проміжне споживання оцінюються за цінами, що включають ПДВ.
Різниця між валовим випуском (ВВ) і проміжним споживанням (ПС) визначає валову додану вартість (ВДВ), що створена у процесі виробництва факторами виробництва:
ВДВ = ВВ – ПС.                                  (4.5)
Якщо ВВ оцінюють за основними цінами (тобто за цінами, які не включають податки на продукти, але включають субсидії на продукти), то вважають, що ВДВ також оцінено за основними цінами.
Якщо ВВ оцінено за цінами виробника (тобто включаючи податки на продукти, за винятком ПДВ, і не включаючи субсидії на продукти), то ВДВ також оцінено за цінами виробника.
ВДВ — це важливий показник результатів економічної діяльності.
Якщо рахунок виробництва складають на рівні секторів або галузей економіки, то балансуючою статтею цього рахунка є валова додана вартість (ВДВ).
Якщо рахунок виробництва складають на рівні економіки у цілому (національної економіки), то балансуючою статтею є валовий внутрішній продукт (ВВП). У цьому випадку у ресурсах рахунка виробництва з’являється стаття «Чисті податки на продукти», тобто різниця між сумою продуктових податків і субсидіями на продукти.
ВВП у ринкових цінах визначають як суму ВДВ усіх галузей економіки та податків на продукти за виключенням субсидій на продукти. На практиці, проте, у зв’язку з особливостями оцінки ВВ, ВДВ при обчисленні ВВП слід внести певні доповнення, тоб­то врахувати ці особливості оцінки.
Рахунок утворення доходу. Призначення рахунка утворення доходу полягає у тому, щоб показати розподіл ВВП і ВДВ на їхні складові елементи, тобто на первинні доходи, що утворюються учасниками виробництва і розподіляються між ними. Основні еле­менти ВВП наведено у використанні рахунка, а в ресурсній частині подано ВВП.
Рахунок утворення доходу


Використання

Ресурси

2. Оплата праці найманих працівників
3. Податки на виробництво та імпорт
4. Субсидії на виробництво та імпорт (–)
5. Валовий корпоративний прибуток, змішаний доход

1. ВВП у ринкових цінах

Всього

Всього

6. Споживання основного капіталу
7. Чистий корпоративний прибуток, змішаний доход

 

ВКП, ЗД (5) = 1 – 2 – 3 + 4
ВВП у ринкових цінах переноситься із рахунка виробництва.
Оплата праці охоплює виплати грошима і в натуральній формі всіх найманих працівників на економічній території країни як резидентів, так і нерезидентів. Вона включає валову заробітну плату і відрахування до страхових фондів.
Валова заробітна плата включає всі нараховані елементи (до виключення особистих податків та інших відрахувань), тобто заробітну плату, нараховану за виконану роботу відповідно до розцінок, тарифних ставок і посадових окладів; доплати і надбавки, премії за виробничі досягнення; оплату щорічних і додаткових відпусток; оплату праці в натуральній формі; заробітну плату за час навчання і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; оплату за час лікування та медичного обстеження; вихідні допомоги при припиненні трудового договору; комісійні та чаєві; заробітну плату найманої прислуги тощо.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2021 BPK Group.