лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Міжнародна торгівля

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Розділ 6
Укладання МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО КОНТРАКТУ


6.1. Дійсність контракту

Для виникнення юридично значимого МКК необхідні відповід­ні умови, без яких такий контракт не можна вважати дійсним. Згідно з чинним законодавством такими умовами є:

  • ділова угода осіб, що беруть участь в укладенні контракту;
  • правоздатність і дієздатність осіб, які укладають контракт;
  • узгодженість волі сторін;
  • предмет контракту;
  • основа контракту.

Воля — це усвідомлення відповідної поведінки, яка передбачає адекватні наміри, спрямовані на досягнення певної мети.
Особливості волі:

  • спосіб висловлення волі (рис. 6.1);
  • свобода волі;
  • серйозність;
  • наявність дієздатних і правоздатних суб’єктів;
  • спрямованість на досягнення можливих результатів.


Рис. 6.1. Способи висловлення волі
Узгодженість волі — це внесення одним суб’єктом МКО пропозиції, спрямованої на встановлення, змісту або розірвання майново-правових відносин і безумовне при-
йняття її іншим суб’єктом.
Слід розрізняти такі поняття, як дійсна воля і висловлена воля.
· Довідково:
У різних правових системах склалось дві наукові концепції щодо волі, а саме: теорія волі та теорія висловлення. В житті ці два поняття найчастіше збігаються. Але буває і навпаки. Правові системи більшості країн віддають перевагу висловленій волі. Щоправда, вони також передбачають необхідне доповнення цього пункту, згідно з якими у необхідних випадках враховується і внутрішній стан волі. Це має місце в ситуаціях, коли встановлюється, що невідповідність дійсної волі та її зовнішнього виявлення спричинена особливими обставинами — вадами волі (рис. 6.2).

Рис. 6.2. Вади волевиявлення

При волевиявленні з переліченими вадами контракт може вважатися недійсним невідповідність волевиявлення дійсній волі або вади юридично значимої волі (неповнолітні, недієздатність).
Загроза — залякування іншої сторони певним злом з метою примусити її до укладання контракту.
Особливості загрози.

  • Загроза повинна бути реальною і серйозною, щоб той, кому вона адресована, не мав іншої розумної альтернативи, крім укладання контракту на умовах, запропонованих іншою стороною.
  • За невиправданої погрози слід розглядати два випадки: по перше, дії неправомірні самі по собі (наприклад, фізичне насилля), по-друге, дії правомірні, однак мета цієї загрози неправомірна (наприклад, подання судового позову з єдиною метою примусити іншу сторону укласти контракт на запропонованих умовах).

Приклад.
А не повернув у зазначений строк кредит В. Кредитор В погрожує розпочати проти А процес про повернення кредиту. Єдиною метою цієї погрози є отримання переважних умов оренди складу, який належить А. Останній підписує орендний контракт, але має право відмовитися від нього.
3. Загроза, яка спрямована проти репутації або економічних інтересів.
Приклад.
Зіткнувшись з погрозою зі сторони гравців футбольної команди розпочати страйк, якщо вони не отримають вищу винагороду, ніж раніше узгоджена, у разі перемоги в трьох іграх сезону, власник команди погоджується заплатити повну винагороду. Власник має право відмовитися від нового контракту з гравцями, оскільки страйк автоматично призведе до переведення команди в іншу лігу і стане серйозною і реальною загрозою як репутації, так і фінансовому стану клубу.
Омана — неправильне уявлення про факти і правові норми, які діють у момент укладання контракту.
Особливості омани.
1. Фактична омана чи омана щодо права.
2. Вирішальність моменту.
Приклад.
1. Якщо А при укладанні контракту має неправильне уявлення про його фактичні та юридичні обставини і в зв’язку з цим робить неправильну оцінку своїх перспектив щодо контракту, тоді потрібно застосувати норми про оману.
2. Якщо А правильно розуміє істотні обставини, але неправильно оцінює свої перспективи по контракту і внаслідок цього відмовляється виконувати його, то ситуація повинна розглядатися скоріше як невиконання контракту, а не як випадок омани при укладанні контракту.
Значна омана — це властивість, яка належать до істотних особливостей предмета, до якостей особи, з якою укладається контракт, якщо він укладається з урахуванням цієї особи, а також обставин, які за звичайних правил, прийнятих в обігу чи згідно з намірами сторін вважаються вирішальними, і сторона, яка діяла під впливом омани, не уклала б контракт такого змісту в іншому випадку.
Особливості значної омани.

  • Серйозність.
  • Умови щодо сторони, не введеної в оману. Сторона, введена в оману, може відмовитися від контракту:
  • якщо тільки інша сторона не заслуговує правового захисту, оскільки вона причетна до помилки сторони, введеної в оману;
  • якщо обидві сторони були однаково введені в оману;

Приклад.
А і В, укладаючи контракт купівлі-продажу автомобіля «Мерседес», не знали і не могли знати, що автомобіль уже є вкраденим. Відмова від контракту в даному випадку допустима.

  • якщо помилка сторони, введеної в оману, була спричинена іншою стороною;
  • якщо інша сторона знала чи повинна була знати про помилку сторони, введеної в оману.
  • Умови щодо сторони, введеної в оману. Згадана сторона не може відмовитися від контракту в таких випадках: по-перше, коли помилка є результатом грубої необережності сторони, введеної в оману; по-друге, коли сторона, введена в оману, взяла на себе ризик омани чи з огляду на обставини цей ризик повинен бути перекладений на неї.

Приклад.
А продає Б статуетку невідомого скульптора С за справедливу ціну. Пізніше стає відомо, що статуетка створена відомим майстром Д. А не може відмовитися від контракту з В на підставі омани, оскільки обставина, що статуетка — робота С, мала на увазі ризик, згідно з яким вона могла бути створена видатним майстром.

  • Перевага правового захисту в зв’язку з невиконанням контракту над правовим захистом на основі омани.

Приклад.
А знайшов на своєму городі заіржавілий кубок В вартістю 1000 $. Висока ціна базується на двох підставах: що кубок зроблений зі срібла (на городі А раніше знаходили срібні гроші). Пізніше стає відомо, що це залізний кубок ціною 15 $. В відмовляється прийняти кубок і заплатити за нього. Крім цього, В відмовляється від контракту в зв’язку з оманою стосовно властивостей кубка. В має право тільки на правовий захист, який передбачений у разі порушення контракту.
Шахрайство — свідоме, навмисне введення в оману іншої сторони з метою укладення з нею контракту.
Різниця між шахрайством та оманою полягає в характері і цілях намірів сторони, що займається шахрайством. Інша сторона в даному разі має право відмовитися від контракту.
Примус — спричинення моральних і фізичних страждань, а також зла іншій стороні з тим, щоб змусити її укласти контракт.
«Приховані недомовки» — це випадок, коли щось заявлено, але без наміру зобов’язати себе цим волевиявленням.
В юридичній науці, виходячи з інтересів забезпечення правових гарантій, діє принцип, згідно з яким «приховані недомовки» не мають юридичного значення.
Приклади.
Якщо А і В впевнені, що досягли згоди, але по-різному розуміють природу або основу контракту, предмет обов’язків, то контракт вважається таким, що не відбувся.
Якщо А, висловлюючи свою волю, перебував у такому стані, що не міг усвідомити юридичних наслідків свого волевиявлення, такий контракт можливо оспорити, але не через «прикриті недомовки», а на підставі того, що суб’єкт був не в змозі в тих обставинах зробити юридично значиме волевиявлення (пияцтво, наркотики і т. ін.)
· Довідково:
Вади волевиявлення характеризувались та ілюструвались відповідними положеннями Конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень, 1980 р.) і Принципів міжнародних комерційних контрактів (UNIDROIT, 1994 р.).


6.2. Переговори

Як правило, сторони вступають у переговори для того, щоб досягти згоди. Розглянемо детальніше особливості поняття «переговори».

  • Переговори жодним чином не зобов’язують їх учасників і, кожна із сторін має право перервати їх у будь-який момент за власним бажанням.
  • Сторона, що вела переговори, не маючи намірів укладення контракту, несе відповідальність за збитки, спричинені внаслідок ведення переговорів.

Приклад.
А дізнається про наміри В продати своє кафе. А, який не має намірів купувати це кафе, вступає в довгострокові переговори з В з єдиним наміром не допустити продажу кафе С, який є конкурентом А. А перериває переговори після того, як С купив інше кафе. У даному разі А несе відповідальність перед В, якому вдалося все ж таки продати своє кафе за нижчою ціною, ніж та, яку пропонував С, в обсязі різниці в ціні.

  • Сторона, яка вела переговори з наміром укладання контракту, але потім відмовилась від своїх намірів без достатніх на те підстав, також несе відповідальність за збитки, заподіяні іншій стороні.
  • Відшкодування збитків, заподіяних іншій стороні, внаслідок порушення обов’язку вести переговори свідомо.

Приклад.
А запевняє В тому, що він укладе з ним контракт про надання франшизи, якщо останній зробить певні дії щодо отримання досвіду, та якщо він готовий вкласти в цю справу 150 000 $. Протягом наступних двох років В проводить інтенсивну підготовку з намірами укласти контракт при постійних запевненнях А, що В буде надана франшиза. Коли все готово для підписання контракту, А повідомляє В, що останній повинен вкласти значно більшу суму. В відмовляється це зробити. У даному разі В має право на компенсацію від А витрат, пов’язаних з підготовкою до укладення контракту.

  • Обов’язок конфіденційності. Якщо сторони заінтересовані в тому, щоб визначена інформація, яка передається іншій стороні, не була розголошена чи використана з тією чи іншою метою, ніж та, для якої вона передавалась, вони заявляють таку інформацію як конфіденційну. Порушення конфіденційності накладає обов’я­зок компенсувати можливі збитки.

Приклад.
А заінтересований в укладанні угоди з В та С, які є провідними виробниками автомобілів країни Х. У ході переговорів з В А отримує достатньо конкретну інформацію щодо планів В, пов’язаних з виробництвом нового автомобіля. Ця інформація є конфіденційною. А не повинен розкривати цю інформацію С. Також А не дозволяється використовувати ці плани в своєму виробничому процесі, якщо переговори не завершаться укладанням контракту.

  • Кожна зі сторін сплачує власні витрати на підготовку до ук­ладення контракту. Загальні витрати сплачуються в рівних частках.
  • Попередній контракт (Додаток 1). В кінці переговорів дуже часто досягається угода сторін у вигляді попереднього контракту, тобто угоди, з огляду на яку сторони зобов’язуються укласти пізніше основний контракт. Якщо сторона попереднього контракту відмовляється від укладання основного, то друга сторона має право звернутися в суд чи арбітраж з позовом щодо примушення укладання контракту, а також про компенсацію збитків.

6.3. Оферта та акцепт

Згідно з українським законодавством діє визначений порядок укладання контракту, тобто встановлена процедура, відповідно до якої угода сторін про встановлення контрактних відносин вва­жається досягнутою, а контракт оформленим. Ця процедура скла­дається з двох частин: пропозиції про укладання контракту (оферти) однієї сторони і прийняття цієї пропозиції іншою стороною (акцепт).
Пропозиція (оферта) волевиявлення правоздатного суб’єкта МКО, яке вміщує суттєві складові майбутнього контракту, зроблена з наміром укласти контракт. Щоб пропозиція про укладання контракту вважалася дійсною, вона повинна відповідати конкретним вимогам, а саме:

  • адресат пропозиції — одна або кілька конкретних осіб;
  • свобода волевиявлення;
  • правоздатність і дієздатність суб’єктів;
  • серйозність;
  • кваліфікованість;
  • вміщувати суттєві пункти майбутнього контракту.

Приклад.
Державна організація А публікує реклами про тендер у зв’язку зі створенням нової телефонної мережі. Така реклама — це запрошення направляти оферти, які А може акцептувати чи ні. Але коли реклама вміщує конкретні технічні умови проекту і вказує, що контракт буде укладений з тим, хто подасть пропозицію з найнижчою ціною і яка відповідатиме технічним вимогам, все це може означати оферту.
Розрізняють два види оферти: тверду і вільну.
Тверда оферта — це документ, в якому надається письмова пропозиція на продаж визначеного товару, надісланий продавцем одному можливому покупцеві, де вказуються суттєві умови майбутнього контракту і визначено строк дії оферти (Додаток 2).
Вільна оферта — це документ, який може бути виданий на одну і ту саму партію товару кільком можливим покупцям; не зв’язує продавця своєю пропозицією і не встановлює строк для відповіді (Додаток 3).
Строки обов’язковості пропозиції (оферти) можуть зазначатися кількома способами (рис. 6.3).


Рис. 6.3. Строки обов’язковості пропозиції (оферти)

Відміна пропозиції укладання контракту.
Згідно з Віденською конвенцією про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень, 1980 р.) і Принципів міжнародних комерційних контрактів (UNIDROIT, 1994 р.), оферта може бути відмінена, якщо повідомлення про відміну отримано адресатом оферти раніше або в той самий момент, коли оферта отримана.

Відкликання оферти.
Відповідно до міжнародного права оферта може бути відкликана, якщо повідомлення про відкликання буде отримане адресатом оферти до відправки ним акцепту.
Однак пропозиція не може бути відкликана: а) при невідкликаній оферті і б) за умови, коли адресат оферти покладається на невідкликаність оферти.
Приклади.
А запрошує В зробити письмову пропозицію стосовно умов, за яких В може побудувати будівлю. В пропонує конкретну оферту, яка вміщує заяву такого змісту: «Ціни та умови не дійсні після 1 серпня». Якщо А та В діють у рамках правової системи, де така заява розглядається як вказівка на невідкликаність оферти, то дана пропозиція є безвідкликаною до вказаної дати. Тоді В може розраховувати, що його оферта розумітиметься як невідкликана. Зовсім іншого розуміння можна чекати, якщо адресат діє в правовій системі, де такі заяви не вважаються достатніми для визначення безвідкликаності оферти.
А звертається до В з проханням реставрувати 10 картин за умови, що робота буде закінчена протягом трьох місяців і ціна за роботу не перевищуватиме встановленої суми. В повідомляє А, що перш, ніж прийняти оферту, він вважає необхідним розпочати роботу над однією картиною і після цього він дасть відповідь протягом п’яти днів. А погод­жується. В розпочинає роботу. А не може відкликати свою оферту продовж цих п’яти днів.
Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) — це волевиявлення одного суб’єкта. Такому акцепту притаманні всі властивості пропозиції (Додаток 4).
Акцепт — заява або інша поведінка адресата оферти, яка виражає його згоду з офертою.
Форми прийняття пропозиції (оферти):

  • безумовний акцепт оферти;
  • акцепт контроферти;
  • прийняття пропозиції і мовчання протилежної сторони;
  • прийняття пропозиції із запізненням.

Безумовний акцепт оферти.
Пропозиція (оферта) повинна бути прийнята без жодних обмовок або обмежень.

Акцепт контроферти.
За наявності обмежень або обмовок можна говорити про нову пропозицію, де сторони помінялись місцями: ініціатор виступає в ролі особи, що приймає пропозицію, а той, хто приймає пропозицію, перетворюється на ініціатора.
Приклади.
А замовляє В устаткування, яке повинно бути випробуване в приміщенні А. У своєму підтвердженні замовлення В повідомляє, що він акцептує умови оферти, однак він додає, що хотів би бути присутнім на випробуванні устаткування. Додаткові умови не є суттєвою зміною оферти і тому стають частиною контракту, якщо тільки А не заперечить без невиправданої затримки.

Прийняття пропозиції і мовчання протилежної сторони.
За загальними правилами мовчання або бездія самі по собі не є акцептом. Ситуація може виглядати інакше у тому разі, коли сторони узгодили між собою те, що мовчання означатиме акцепт, або коли це випливає з дійсної ділової практики чи звичаю.
Однак у будь-якому разі для оферти недостатньо в односторонньому порядку заявити в своїй пропозиції, що вона буде акцептована при мовчанні адресата. Адресат оферти вільний не тільки акцептувати чи не акцептувати оферту, але він може також її просто проігнорувати.
Приклади.
1. А послав запит В щодо умов подовження контракту на поставку шампанського, строк дії якого закінчувався 31 грудня. В свою оферту В включив пункт, яким передбачається, що «коли В не отримає від А жодних повідомлень до кінця листопада, то В вважатиме, що А погодився подовжити контракт на умовах, указаних вище».
А не послав ніякої відповіді. Попередній контракт завершив свою дію у встановлений строк без узгодження між сторонами нового контракту.
2. Згідно з довгостроковим контрактом на поставку шампанського В регулярно приймав замовлення А без прямого акцепту. 15 листопада А замовив більшу кількість товару до нового року. В не відповів і не зробив поставку у вказаний строк. В порушив контракт, оскільки у відповідно до встановленої між сторонами практики мовчання зі сторони В стосовно замовлень, отриманих від А, означає акцепт.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.