лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Міжнародна торгівля

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

4.2.3. Зовнішньоторговельна квота:
,
де Кзт — квота зовнішньоторговельна;
Е, І — обсяг відповідно експорту та імпорту країни за певний рік;
ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.
4.3. На практиці жоден із зазначених показників не має самостійного значення для оцінки рівня інтенсивності торгівлі країн. Разом з тим, між рівнем зовнішньоторговельної інтенсивності країн та рівнем їх економічного розвитку існує тісний зв’язок. Крім того, за рівнем зовнішньоторговельної інтенсивності країни можна визначити характер і функції зовнішньої торгівлі (табл. 1.45).
Таблиця 1.45
ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ ХАРАКТЕРУ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОГО ОБМІНУ
ТА РІВНЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ


Рівень
зовнішньоторговельної інтенсивності

Характер зовнішньоторговельного обміну
(функції зовнішньої торгівлі)

Низький

  • Мінімальний рівень імпорту, необхідний для функціонування економіки; експорт може покрити тільки критичний імпорт від стану світового ринку та цін на ньому

Середній

  • Імпорт задовільно покриває не тільки основні потреби, а й дозволяє закуповувати вироби з достатньо високим технічним рівнем, однак без налагоджування широкого міжнародного виробничого співробітництва;
  • обмін простих товарів на складніші відбувається здебільшого на нееквівалентній основі

Високий

  • Розвинута виробнича кооперація, висока частка комплектуючих, вузлів тощо в обміні;
  • зовнішня торгівля впливає на економіку, формуючи її структуру та підвищуючи ефективність

 

Інтенсивність внутрішньогалузевого обміну в міжнародній тор­гівлі відображає паралельний експорт та імпорт виробів тієї самої галузі даної країни (або групи країн) за певний період (частіше за рік). До внутрішньогалузевого обміну належать такі його види:

  • обмін диференційованими виробами, в т. ч.:

а) виробами, що задовольняють однакові або схожі потреби, але потребують різних факторів виробництва (наприклад вовняні тканини);
б) виробами, що потребують однакових факторів виробництва, але задовольняють різні потреби (наприклад, бензин і па-
рафін);
в) виробами, що диференціюються за якістю, стилем, дизайном тощо (наприклад, різні марки автомобілів);

  • обмін деталями, вузлами, напівфабрикатами, які, беручи участь у створенні того самого кінцевого продукту, належать до однієї галузі;
  • обмін функціонально однорідними виробами, який здійснюється за специфічних умов:

а) реекспорт, тобто імпорт товару з метою його подальшого експорту (з безмитних зон, після відповідної доробки тощо);
б) прикордонна торгівля (наприклад, товари, що мають високі витрати на перевезення відносно ціни самого виробу);
в) експорт та імпорт субститутів (товарів-замінників) у різні сезони року (особливо це стосується сільгосппродуктів).
Показники внутрішньогалузевої торгівлі розраховуються за методикою Грубела-Ллойда. Рівень внутрішньогалузевої торгівлі визначається як різниця загального обігу даної галузі та обсягу міжгалузевої торгівлі цієї галузі:
,
де Hi — рівень внутрішньогалузевої торгівлі;
Ei, Ii — відповідно експорт та імпорт галузі i;
(Ei + Ii) — вартість зовнішньоторговельного обігу галузі і;
|Ei – Ii| — абсолютна вартість різниці між експортом та імпортом виробів даної галузі, що дорівнює обсягу міжгалузевої торгівлі галузі і.
Інтенсивність внутрішньогалузевої торгівлі між країнами визначається за формулою:

або
,
де Ui — інтенсивність внутрішньогалузевої торгівлі між країнами;
Hi — рівень внутрішньогалузевої торгівлі;
Ei, Ii — відповідно експорт та імпорт галузі.
Значення показника перебувають у межах:

Середній рівень інтенсивності внутрішньогалузевого обміну серед галузей даної країни або групи країн розраховується за формулою:
.
5. Показники економічної ефективності експорту та імпорту. Розрахунок економічної ефективності провадиться шляхом зіставлення досягнутого економічного результату (ефекту) з витратами ресурсів на отримання цього ефекту. Економічні результати і витрати ресурсів мають кількісний вимір, а тому й економічна ефективність може вимірюватися кількісно.
Кожному рівню оцінки відповідає свій вид економічних інтересів і свій критерій ефективності. Так, на макроекономічному (народногосподарському) рівні під економічною ефективністю зовнішньої торгівлі розуміється ступінь економії національної праці, що досягається країною шляхом її участі в міжнародному розподілі праці та зовнішньоторговельному обміні. Критерієм економічної ефективності при цьому є економія національної праці як додаткове джерело зростання валового внутрішнього продукту та інших економічних і соціальних макропоказників. На рівні підприємств та інших господарських суб’єктів під економічною ефективністю зовнішньоторговельних операцій розуміється ступінь збільшення доходу від цих операцій. Критерієм економічної ефективності тут є прибуток як основна міра ефективності.
5.1. Макроекономічні показники ефективності зовнішньої торгівлі.
5.1.1. Макроекономічний показник ефективності зовнішньоторговельного обігу
,
де Ето — ефективність зовнішньоторговельного обігу;
Ві — економія витрат у результаті імпорту;
ВЕ — національні витрати на експорт.
Для національної економіки в цілому важливо, щоб національні витрати на експорт (ВЕ) були меншими за розмір економії витрат у результаті імпорту (Ві). Тільки в даному разі країна економить національну працю, беручи участь у міжнародному товарообміні.
5.1.2. Макроекономічний показник ефективності експорту:
,
де EE — ефективність національного експорту;
VE — валютна виручка від експорту товарів і послуг;
BE — національні витрати на експорт.
5.1.3. Макроекономічний показник ефективності імпорту:
,
де Ei — ефективність національного імпорту;
Bi — економія витрат у результаті імпорту;
Vi — валютні витрати на імпорт.
Сферою застосування цих макроекономічних показників є тільки аналітичні макроекономічні розрахунки з метою розробки та обґрунтування можливих варіантів торговельно-політичних заходів, спрямованих на реалізацію державних інтересів у розвитку зовнішньоторговельної діяльності країни.
5.2. Показники ефективності зовнішньоторговельної операції. Їх доцільно розрахувати перед укладанням зовнішньоторговельних угод, при плануванні зовнішньоторговельної діяльності, а також з метою оцінки ефективності експортно-імпортних операцій за попередній період. Слід зазначити, що гіперболізація значення цих показників під час прийняття рішень у міжнародній торгівлі може спричинити конфлікт між реальними діями та маркетинговими цілями. Проникнення на нові зарубіжні ринки не завжди супроводжується високими показниками економічної ефективності, а орієнтація тільки на них може спонукати до передчасного виходу з ринку або припинення експортування поки що нерентабельної продукції.
5.2.1. Ефект експорту:
Ее = Не – Ве,
де Ее — ефект експорту;
He — гривневі надходження від експорту, які розраховуються шляхом перерахування валютної виручки в гривнях за курсом Національного банку України на день надходження валютної виручки, грн.;
Be — повні витрати підприємства на експорт, грн.
5.2.2. Ефективність експорту фірми:
,
де Ее.ф — ефективність експорту фірми.
Показники ефективності повинні бути більше за 1 (Ее.ф > 1), тоді реалізація товарів на зовнішньому ринку буде вигіднішою порівняно з реалізацією всередині країни.
5.2.3. Рентабельність експорту:
,
де Се — собівартість виробництва експортного товару.
5.2.4. Економічний ефект імпорту:
Еі = Цр – Ві,
де Еі — економічний ефект імпорту;
Цр — ціна реалізації імпортних товарів на внутрішньому ринку, грн.;
Ві — витрати на імпорт товарів (контрактна вартість, митні платежі, податки тощо).
5.2.5. Економічна ефективність імпорту:
,
де Еф.і — економічна ефективність імпорту.
6. Показники динаміки розвитку міжнародної торгівлі — це будь-який з розглянутих вище показників, зміни якого (темпи зростання, темпи приросту) досліджуються за певний період (20, 10, 5 років, рік по місяцях тощо). Приклади показників розвитку міжнародної торгівлі наведені в табл. 1.46, 1.47.
7. Показники зіставлення — це будь-який з розглянутих вище показників, порівнянний з аналогічним показником іншої країни (регіону або світу в цілому).
Таблиця 1.46
ДИНАМІКА СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ, 1991—2008 рр., зміни у %


Індикатори і регіони

1991—
1996 рр.

1997 р.

1998 р.

1999 р.

2000 р.

1998—2008 рр.
(прогноз)

Зростання світової торгівлі

2,3

9,5

5,3

5,7

6,2

6,1

Зростання світового виробництва

6,8

3,2

1,8

1,9

2,7

2,9

Зростання імпорту

Країни з високим доходом

6,2

8,8

5,8

6,4

5,9

6,1

Країни ОЕСР1

5,4

9,4

7,2

6,6

5,6

6,0

США

8,3

14,7

11,8

8,7

5,2

6,3

ЄС-152

4,3

7,9

7,3

6,5

5,9

6,2

Японія

6,3

1,7

–7,5

–0,8

4,0

3,6

Країни — не члени ОЕСР

11,5

5,4

–2,7

5,4

8,1

6,5

Країни, що розвиваються

9,2

8,8

2,8

4,4

6,2

6,2

Країни Африки, що розташовані на південь від екватора

3,5

5,8

4,7

5,9

5,9

5,3

Східна Азія і Тихоокеанський регіон

13,5

3,5

–5,2

5,7

8,2

7,3

Південна Азія

12,1

7,9

6,1

7,6

8,3

8,4

Європа та Центральна Азія

5,8

9,1

5,7

5,1

5,2

5,2

Латинська Америка та Карибський регіон

14,1

16,1

7,8

0,9

5,2

5,4

Середній Схід та Північна Африка

1,3

10,8

4,0

4,9

4,7

5,5

Зростання експорту

Країни з високим доходом

6,4

10,1

5,3

5,3

6,3

5,9

Країни ОЕСР

5,9

10,7

4,7

5,0

6,1

 

США

7,5

15,4

2,3

3,0

6,6

5,1

ЄС-15

5,7

9,6

6,3

6,0

6,2

5,8

Японія

2,8

11,8

–1,5

1,2

4,1

4,7

1 Організація економічного співробітництва і розвитку.

2 ЄС-15: Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція та Великобританія.

Закінчення табл. 1.46


Індикатори і регіони

1991—
1996 рр.

1997 р.

1998 р.

1999 р.

2000 р.

1998—2008 рр.
(прогноз)

Країни — не члени ОЕСР

10,3

7,1

8,9

6,7

7,3

7,5

Країни, що розвиваються

8,7

9,8

6,4

6,3

7,0

6,9

Країни Африки, що розташовані на південь від екватора

2,6

7,7

3,7

4,5

4,7

5,1

Східна Азія і Тихоокеанський регіон

15,2

12,7

9,4

8,5

9,0

8,5

Південна Азія

11,1

8,7

5,6

7,3

9,0

9,9

Європа та Центральна Азія

5,3

6,2

3,4

5,1

5,5

5,5

Латинська Америка та Карибський регіон

9,7

11,1

7,1

6,3

6,7

6,7

Середній Схід та Північна Африка

4,2

8,3

3,6

3,2

4,8

4,3

Спеціальний аналіз1

Імпорт країн Східної Азії (зона кризи)

12,0

3,0

–17,0

4,9

9,8

5,8

Експорт країн Східної Азії (зона кризи)

12,6

7,9

15,3

8,1

8,2

8,3

 

Таблиця 1.47
СЕРЕДНЬОРІЧНІ ТЕМПИ ПРИРОСТУ СВІТОВОГО ЕКСПОРТУ
ТА ЕКСПОРТУ ОКРЕМИХ ГРУП КРАЇН


Роки

Разом

Країни, у т. ч.

розвинуті

що розвиваються

з перехідною
економікою

1960—1970

9,4

10,1

7,0

8,9

1970—1980

20,4

18,9

25,8

17,6

1980—1990

5,5

6,9

3,4

0,9

1990—1997

4,5

5,6

9,8

3,1

Ключові терміни і поняття

Міжнародна торгівля, зовнішня торгівля, концепції міжнародної торгівлі, етапи розвитку міжнародної торгі влі, обсягові показники розвитку міжнародної торгівлі, експорт, реекспорт, імпорт, реімпорт, зовнішньоторговельний обсяг, результуючі показники розвитку міжнародної торгівлі, торговельний баланс, баланс послуг, баланс поточних операцій, умови торгівлі, структурні показники розвитку міжнародної торгівлі, товарні структури експорту (імпорту), регіональні структури експорту (імпорту), показники інтенсивності міжнародної торгівлі, експортна (імпортна) квота, ефективність експорту (імпорту), фритридерство.


Контрольні запитання
  1. У чому полягає сутність міжнародної торгівлі?
  2. Яку роль відіграє міжнародна торгівля в системі форм міжнародних економічних відносин?
  3. У чому полягає суть операційного та державно-політичного підходів до розуміння сутності міжнародної торгівлі?
  4. Які існують концепції розвитку міжнародної торгівлі?
  5. Назвіть етапи розвитку міжнародної торгівлі та критерії їх виокремлення.
  6. Які особливості торговельних процесів і методів їх регулювання притаманні сучасному етапу розвитку міжнародної торгівлі?
  7. На які групи можна поділити сукупність показників розвитку міжнародної торгівлі?
  8. Охарактеризуйте сфери застосування обсягових показників розвитку міжнародної торгівлі.
  9. Назвіть склад і методику розрахунку результуючих показників розвитку міжнародної торгівлі.
  10. Які типи товарних структур експорту та імпорту використовуються в аналізі розвитку міжнародної торгівлі?
  11. За якими ознаками структурують товарні потоки в міжнародній торгівлі?
  12. Охарактеризуйте типи регіональних структур експорту та імпорту.
  13. За якими показниками в міжнародній практиці оцінюється ін-
    тенсивність розвитку зовнішньої (міжнародної) торгівлі?
  14. У чому полягають переваги та недоліки використання експортної квоти в міжнародних зіставленнях?
  15. Чим викликана необхідність дослідження інтенсивності та рівня внутрішньогалузевого обміну в міжнародній торгівлі? Як він розраховується?
  16. Охарактеризуйте сутність макроекономічних показників розвитку міжнародної торгівлі.
  17. Як розраховується ефективність зовнішньоторговельної операції на рівні фірми?
  18. Наведіть приклади показників динаміки розвитку міжнародної торгівлі.
  19. Які показники використовуються для глобальних оцінок розвит­ку міжнародної торгівлі?
  20. За допомогою яких показників провадиться аналіз розвитку зов­нішньої торгівлі країни?
  21. Які показники розвитку міжнародної торгівлі використовуються для галузевого аналізу, аналізу розвитку світового ринку певного товару?
  22. Назвіть показники, за допомогою яких можна оцінити рівень і динаміку розвитку зовнішньої торгівлі фірми.

Література

1. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. — К.: Основи, 1996. — 241 с.
2. Захаров С. Н. Расчеты эффективности внешнеэкономических связей. — М.: Экономика, 1975.
3. Линдерт П. Эк ономика мирохозяйственных связей: Пер. с англ. / Общ. ред. и предисл. О. В. Ивановой. — М.: Прогресс, 1992. — 520 с.
4. Лук’яненко Д. Г., Поручник А. М., Циганкова Т. М. Міжнародна економіка: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 73 с.
5. Національна безпека і оборона. — 2000. — № 6.
6. Пахомов Ю. М., Лук’яненко Д. Г., Губський Б. В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. — К.: Україна, 1997. — 237 с.
7. Право международной торговли: Словарь-справочник. — М.: СЛАВИЯ, 1997. — 304 с.
8. Предприятие на внешних рынках: Внешнеторговое дело: Учебник / Под ред. С. И. Долгова, И. И. Кретова. — М.: БЕК, 1997. — 784 с.
9. Сиденко А. В., Башкатов Б. И., Матвеева В. М. Международная статистика: Учебник. — М.: Дело и Сервис, 1999. — 272 с.
10. Соколов В., Шишков Ю. Как измерить открытость национального хозяйства // Мировая экономика и международные отношения. — 1990. — № 2. — С. 79—88.
11. Терещенко С. Оцінка ефективності зовнішньоторговельних операцій в Україні // Зовнішня торгівля. — 1998. — № 4.
12. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник: Пер. з рос. Н. Кіт, К. Серажим / За заг. ред. А. І. Кредісова. — К., 1997. — 448 с.
13. Устинов И. Н. Мировая торговля: Стат.-аналит. справ. — М.: Экономика, 2000. — 356 с.
14. Фомичев В. И. Международная торговля: Учебник. — М.: ИНФРА-М, 1998. — 496 с.
15. Френклин Р., Філіпенко А. Міжнародна торгівля та інвестиції: Пер. з англ. — К.: Основи, 1998. — 743 с.


1 Індонезія, Корея, Малайзія, Філіппіни, Таїланд. Джерело: World trade, Global economic prospects and the developing countries, 1998/99 Beyond financial crisis World Bank. — Washington, 1998. — Р. 20.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.