лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ В РЕКЛАМІ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Глава 6


РЕКЛАМА ЯК СПОСІБ
ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

6.1. Структура соціально-психологічного впливу реклами на споживача


Рекламна діяльність є різновидом соціальної взаємодії, яка відбувається між різними соціальними об’єктами: замовником реклами, її виготовлювачем і споживачем рекламної продукції. У процесі цієї діяльності формуються певні соціальні відносини. Реклама має низку функцій, основною з яких є формування у споживачів конструктивної мотивації, спрямованої на придбання рекламованих товарів (послуг).
У цьому зв’язку більшість авторів розглядають рекламу як сукупність соціально-психологічних прийомів і методів впливу на свідомість людини з метою формування мотиву придбання рекламованої продукції.
Проблемі взаємовпливу людей приділяється і завжди приділялася величезна увага у соціальній психології. «Соціальна психологія, — пише Д. Майєрс, — це наука, що вивчає, як люди думають один про одного, як вони впливають один на одного і як ставляться один до одного» [37, с. 29]. Однак, на думку А. Адлера, «у багатьох людей ввійшло у звичку приймати авторитети на віру. Публіка сама бажає, щоб її дурили. Вона готова повірити будь-яким вигадкам, не перевіряючи їхній фактичний бік. Така діяльність не привнесе в життя суспільства ніякого порядку, а лише знову й знову приводитиме до бунту обманутих» [1, с. 62].
Багато авторів, розглядаючи проблему впливів у рекламі, особ­ливу увагу приділяють усвідомлюваним і неусвідомлюваним впливам, а також детально розглядають розбіжності між впливами раціональними, що ґрунтуються на логіці та переконливих аргументах, і нераціональними, що ґрунтуються на емоціях та почуттях.
Так, відомий німецький (а пізніше американський) психолог, що присвятив чимало своїх праць різним аспектам реклами, Г. Мюнстерберг вважав, що вкрай ефективними є, головним чином, емоційні впливи. «Найбільш природний шлях до такого впливу, — пише Г. Мюнстерберг, — полягає в тому, що ми викликаємо яке-небудь почуття чи настрій, збуджуємо наслідування чи впливаємо навіюванням. Хто хоче панувати над людьми, той збуджує в них надію і страх, честолюбство і заздрість, любов і ненависть, марнославство і гордість. Апеляція до почуття може розімкнути вуста злочинця чи грішника і домогтися визнання у в’язниці чи у сповідальні, коли ніяка апеляція до розуму не привела б до жодного результату, і для порушення емоційних станів так само, як і для керування увагою і розумом, може бути вироблена психологічна техніка» [48, с. 148—149].
Психологічні впливи, або соціальні впливи, поширені і виявляються у найрізноманітніших варіантах: у стосунках дітей і батьків, учнів і вчителів, чоловіків і жінок, керівників і підлеглих, а також людей, абсолютно незнайомих один одному. Рекламну діяльність тому також можна розглядати з погляду психологічних впливів, чи соціального впливу.
Російський дослідник реклами М. А. Мануйлов у 1925 р. писав, що «мета реклами — вплинути на думку інших, виявити їхній інтерес і спонукати купити товар. Реклама, таким чином, займається читанням думок тих людей, до яких вона звертається, отже, вона ґрунтується на науці, яка займається пізнанням і визначенням законів мислення. Наука ця, що називається психологією, вчить нас розуміти життя і почуття індивідуума і тієї юрби, на яку
в даному разі купець хоче вплинути своєю рекламою» [39, с. 7].
Хто ж більшою мірою піддається соціальним впливам і чому? Так, А. Адлер вважав, якщо обмежитися лише випадками «нормального» взаємного впливу, то можна виявити, що найбільше сприймають вплив ті люди, які найкраще сприймають голос розуму і логіки. З другого боку, на думку автора, ті, хто прагне очолювати і придушувати, дуже важко піддаються впливу.
Впливи розрізняються за формами та інтенсивністю. Найбільш простою і поширеною формою, напевно, можна вважати «соціальну фасилітацію» — присутність інших людей у момент виконання якихось дій людиною, а найбільш складною — численні види гіпнозу, психологічні механізми якого дотепер вивчені недостатньо.
Дослідження можливостей впливів у рекламі сприяють розв’я­занню низки проблем: наукових, технологічних, етичних та ін. Розв’язання їх визначає характер психологічних рекомендацій щодо здійснення збуту товарів та організації рекламних заходів у бізнесі.

Рис. 2.5. Механізм соціально-психологічного
впливу реклами на споживача
Слід зазначити, що ставлення самих підприємців до даного питання неоднозначне. З цього приводу їх можна поділити на дві великі групи. Перші вважають, що думки людей цілком залежать від реклами, від її психологічного впливу на споживачів. Такі підприємці витрачають великі кошти на проведення рекламних кампаній і менше уваги приділяють якості і конкурентоспроможності своєї продукції. Інші, навпаки, вважають, що реклама не має потреби у психологічному забезпеченні і повинна поширюватися у вигляді простої і доступної споживачу інформації. Якщо у першому випадку бізнесмени переоцінюють можливості психології, то в другому — вони її явно недооцінюють.
У структурі соціально-психологічного впливу реклами на споживача звичайно виділяють три напрями: когнітивний (пізнавальний), емоційний (афективний), поведінковий (конативний). На рис. 2.5 наведено механізм соціально-психологічного впливу реклами на споживача.


6.1.1. Когнітивний напрям рекламного впливу


Когнітивний компонент рекламного впливу пов’язаний з тим, як рекламна інформація сприймається, розуміється і засвоюється людиною. Вивчення когнітивного компонента передбачає аналіз низки процесів опрацювання інформації, таких як відчуття та сприйняття, пам’ять, уява, мислення, мовлення тощо.
Рекламна продукція може бути неоднорідною за якістю — і це по-різному впливатиме на когнітивну сферу людини. У результаті рекламне оголошення неоднозначно сприйматиметься і запам’ятовуватиметься окремими людьми, що створюватиме різний ступінь готовності до дії.
Оскільки одне із головних завдань рекламного впливу полягає саме у виділенні рекламованого товару чи послуги, привернення до нього уваги споживача, дослідження когнітивних процесів психіки актуально в рамках рекламної діяльності.
Велике значення в рекламі має мова візуальних образів. Вона сприймається швидше і легше та більш точно порівняно з вер-
бальною мовою (текстом).
Заголовки та основний текст як символи, які треба прочитати
і витлумачити, більш абстрактні і, отже, складніші для опрацювання, ніж ілюстрації, які візуально сприймаються як відтворення реальності.
Образи безпосередньо адресовані почуттям людини. Їхній зміст можна зрозуміти за допомогою добре налагодженого на рів­ні свідомості процесу.
Реклама повинна відповідати дуже важливому принципу — принципу цілісності. Коли говорять про «неподільне ціле» у рекламі, мають на увазі фізичну, психологічну чи символічну сукупність з такими міцними внутрішніми зв’язками, що її компоненти не можуть бути відділені без істотних втрат властивостей цілісної сукупності.
У рекламі всі її елементи — ілюстрації, заголовки, текст, логотип, верстка елементів і загальний образ — тісно взаємодіють та в рамках єдиної сукупності визначають загальний ефект реклами.
Психологи за допомогою спеціальних досліджень встановили, що «просвітління» (момент усвідомлення вирішення проблеми) відбувається миттєво, за рахунок одноразового сприйняття сукуп­ності взаємозалежних чинників, а не вивчення кожного окремого елемента. Вони дійшли висновку, що саме синтез чинників породжує рішення. Саме в той момент, коли суб’єкт усвідомлює значення зв’язків, і відбувається «просвітління». Він сприймає, «схоплює» зміст сукупності, знаходить певне рішення і, отже, запам’ятовує його.
Дослідники також визначили, що процес і механізм сприйняття взаємозв’язків універсальні і відбуваються автоматично. У всіх людей механізм сприйняття абсолютно однаковий. Він
є об’єктивним результатом процесу еволюції людини. Це означає, що психологи знайшли той універсальний механізм сприйняття, який трансформує відчуття людини в осмислену інформацію. Встановлено, якщо у відчуттях не міститься достатньої кількості елементів і корисних даних для формування осмисленої закінченої ідеї, то виникає неясність, яку треба усунути. Коли ж сукупність відчуттів достатня для формування осмисленої ідеї, то отримані дані зливаються у зрозумілу картину і запам’ято­вуються.
У кінцевому підсумку, людина сприймає рекламу згідно із «законом стислості», що є базовим у психології сприйняття. Він говорить про те, що всі зовнішні відчуття зводяться людиною до найпростіших і зручних форм: щоб зрозуміти щось, мозок людини розбиває складні зовнішні відчуття на безліч основних, найпростіших образів і форм. Якщо вони не повні чи не ідеальні, то людина намагається вгадати, якими вони мають бути.
Візуальні образи повинні відповідати низці вимог. Для простоти сприйняття їхня структура має бути чіткою і зрозумілою. Психологи, що займаються вивченням сприйняття оточення як єдиного цілого, стверджують: щоб об’єкт виділявся на своєму тлі, він має бути контрастним, об’єкт створюється як центр і сила, що поєднує форму і розмір, близькість і подібність. При цьому товар повинен бути домінуючим образом, який виділяється на більш нейтральному тлі. Важливим психічним процесом, що безпосередньо стосується сприйняття реклами, є мислення.
Мислення — це узагальнене відображення у свідомості людини предметів і явищ у їхніх закономірних зв’язках і відносинах.
Існує безліч видів розумових операцій, таких, як порівняння, абстрагування (відволікання), конкретизація, аналіз, синтез, узагальнення, встановлення аналогій, асоціювання, судження, умовивід та ін. Усі вони активно використовуються у рекламі, особливо асоціативне мислення.
Таким чином, активізація пізнавальної потреби — могутній психологічний чинник у рекламі. Реклама ставить запитання, прагнучи створити незавершений образ, викликати пізнавальну потребу. Тоді пропонована відповідь завжди містить інформацію про переваги рекламованого товару. За результатами психологічних досліджень, близько 80 % усіх людей зазнають дискомфорту у разі незавершеності образу, що виникає в їхній свідомості.


6.1.2. Емоційний напрям рекламного впливу


Афективний (емоційний) компонент рекламного впливу визначає емоційне ставлення до об’єкта рекламної інформації: ставиться до нього суб’єкт із симпатією, антипатією, нейтрально чи суперечливо.
Дослідження психологічних аспектів рекламної діяльності передбачає аналіз таких її сторін, які викликають у людини емоційне ставлення до реклами, до самого товару, що формує в результаті бажання чи небажання купити його.
Емоціями називають такі психічні процеси, в яких людина безпосередньо особисто переживає своє ставлення до тих чи інших явищ навколишньої дійсності чи в яких одержують своє суб’єктивне відображення різні стани організму людини.
У психології вважається, що численні людські емоції можуть бути описані декількома базовими складовими: любов, радість, щастя, подив, сум, страждання, страх, гнів, лють, відраза, презирство, провина та ін. Вони виражаються у безлічі індивідуальних особливостей. Наприклад, прояв люті чи страху в одного відбувається зовсім інакше, ніж у іншого. Таким чином, безпосереднє переживання діючих на індивіда явищ і ситуацій здійснюється в різноманітних формах емоційних переживань, що відкладаються в емоційній пам’яті. На емоційну пам’ять сильний вплив чинить яскравість вражень.
Як відомо, у людей, крім зорової, дуже стійкої пам’яті є пам’ять емоційна, котра працює за принципом: приємно — неприємно, сподобалося — не сподобалося. Рекламні матеріали неминуче навіюють неусвідомлені емоційні образи. Відповідно до психосемантичних шкал емоційний образ чогось може бути описаний як новий чи старий, швидкий чи повільний, свіжий чи черствий, гладкий чи шорсткий, свій чи чужий тощо. Пам’ять на емоційні образи та емоційні стани — одна з найміцніших.
Встановлено, що емоційна пам’ять набагато сильніше, ніж інші види пам’яті, впливає на ухвалення рішення, тобто на споживчу поведінку людини. Фахівці вважають, що симпатія до товару пропорційна симпатії до рекламної інформації.
Емоції можуть бути позитивними і негативними. Позитивні емоції стимулюють суб’єкт досягти мети, негативні — уникати об’єктів, що викликають неприємні стани.
Якщо людина не знаходить для себе нічого цікавого, емоційно забарвленого, то в неї може і не виникнути бажання купити товар. Нерідко рекламні оголошення, що створюються без урахування емоційних реакцій споживача, викликають явно негативне ставлення до предмета реклами.
Установлено, що людина не прагне запам’ятати інформаційний матеріал, який викликає негативні емоції. Якщо реклама викликає почуття бридливості, страху, стиснення, це гальмує збут товару, і навпаки, якщо рекламований товар дає можливість позбавитися таких неприємних емоцій, то він починає користуватися попитом.
Серйозною проблемою для рекламістів є подолання внутріш­ніх емоційних антипатій у споживачів.
Ряд моделей описують виникнення і динаміку прояву емоцій. Одна з них належить німецькому психологу В. Вундту. У рамках його концепції емоції характеризуються трьома парами полярних ознак:

  • задоволення — незадоволення;
  • збудження — заспокоєння;
  • напруга — розслаблення.

Емоційні стани характеризуються одним, двома чи трьома із зазначених полярних станів.
За В. Вундтом, задоволення чи незадоволення виникає у зв’яз­ку з нюховими і смаковими відчуттями, а також у зв’язку з відчуттям болю. Різні кольори викликають стан збудження чи заспокоєння. Напруга чи розслаблення пов’язані з процесами уваги.
Відомий російський психофізіолог П. В. Симонов розробив інформаційну теорію емоцій, відповідно до якої джерелом емоцій є розбіжність між кількістю наявної інформації та інформації, необхідної для розв’язання завдання, що постає перед людиною. У цьому разі відсутність необхідної інформації частіше викликає негативні емоції, а наявність — позитивні.


6.1.3. Поведінковий компонент рекламного впливу


Дослідження поведінкового компонента припускає аналіз учинків людини, зумовлених її купівельною поведінкою під впливом реклами. Зазначений компонент містить у собі як усвідомлену поведінку, так і поведінку на несвідомому, неусвідомлюваному рівні. На усвідомлюваному рівні у купівельній поведін­ці виявляються, відбиваються мотивації, потреби, воля людини. На неусвідомлюваному рівні — установки та інтуїція людини.
Варто враховувати такі обставини. Споживачі, як правило, не хочуть визнавати, що їхні дії в рамках купівельної поведінки — це результат впливу реклами на їхню психіку, включаючи навіть цілеспрямоване програмування. Їм здається, що потреба у придбанні товару існувала в них задовго до того, як вони про нього довідалися з реклами. Дуже рідко покупці зізнаються самим собі чи іншим людям у тому, що їх фактично «проексплуатували», нав’язавши їм потребу, яка не існувала раніше, і змусили купити щось, позбавили можливості свідомого вибору. Хоча насправді
в більшості випадків відбувається саме так.
Коли говорять, що реклама не здатна створювати потреби, що вона лише інформує про товари, які можуть задовольнити наявні бажання, що право вибору завжди залишається за споживачем, це не зовсім так. Безсумнівно, однак, що споживач зрозуміє, виграв він чи програв тільки після того, як придбає товар та буде користуватися ним. У кінцевому підсумку, товари купуються з урахуван­ням вимог людини. Однак на певних етапах вибору найчастіше це відбувається імпульсивно — і реклама щодо цього може зробити багато. Вона справді спроможна не тільки створювати нові потреби в товарах, а й формувати більш складні психічні утворення, такі як світогляд, естетичні смаки, соціальні цінності, стиль життя, моральні принципи та ін. Причому дуже часто це відбувається непомітно для людини, ґрунтуючись на дії безлічі психологічних механізмів. Тому важливо усвідомлювати не тільки позитивні, корисні сторони реклами, а й небезпеку, яку вона приховує в собі.
Саме питання про те, що визначає поведінку споживача — свідомий вибір чи вплив ззовні або свідомий вибір під впливом ззовні, — досить складне і на нього не можна дати сьогодні вичерп­ної відповіді. Чому людина купує товар: через первісну потребу чи під впливом реклами? Якщо через первісну потребу, то реклама — лише інформаційний компас у світі товарів. Якщо товар купується під впливом реклами, тоді вона створює потребу в товарі, якого людина раніше не бачила.
Правильно було б сказати, що потреби в конкретних товарах формуються і в процесі сприйняття реклами також.
Існують різні погляди на природу різних способів поведінки людей.
З позицій психоаналітичного підходу психічне життя людини взагалі, поведінка його на ринку зокрема, будується в основному на ірраціональних, неусвідомлюваних мотивах.
Розуміння купівельної поведінки, з погляду З. Фрейда, полегшується звертанням до несвідомого людини — найдужчої частини психологічної природи людини в рамках його концепції — насамперед сексуальної природи людини.
Психоаналітична модель акцентує увагу на ставленні людей до речей і, відповідно, рекомендує впливати на це ставлення чи змінювати його таким чином, щоб мотивувати придбання товару чи послуги. Це можливо і це практикується. Рекламна кампанія будь-якого товару організується так, щоб рекламований товар асоціативно був пов’язаний з мотивами, які придушуються, неусвідомлюються.
Відмінною рисою більшості психоаналітичних підходів є те, що за основу поведінки людини приймається будь-яка одна неусвідомлювана базова потреба. У А. Адлера — це компенсація недоліків (не тільки сексуальних), у К. Хорні — потреба уникати почуття страху, досягти безпеки тощо.
Управління купівельною поведінкою, за Д. Скіннером, також означає вплив на поведінку потенційного покупця.
Метод Д. Скіннера спирається на свідоме у психологічній при­роді людини, яке саме по собі не менш сильне, але легше активізується. Тут як ефективні прийоми виступають такі, котрі залежать від здатності продавця розповісти про товар, показати його, спонукати покупців діяти так, як цього бажає продавець. Він м’яко підштовхує покупця подзвонити, прийти, порівняти, випробувати і, кінець кінцем, купити пропонований товар.
Ефективна реклама повинна бути спрямована відразу і на несвідоме, і на свідоме, тобто і на думки, і на почуття, і на відносини, і на поведінку людини. Такий підхід змінює ставлення, видозмінюючи поведінку. Він впливає на покупця з усіх боків — переконує, змушує, залучає, наказує виконувати побажання продавця. Він не залишає місця ризику. Це стратегія точного планування й у той же час планування творчого.
Іноді люди, особливо в юності, думають, що вони незалежні, вільні у вчинках, що суспільство не може вплинути на їхні рішення чи на їхню поведінку. Достатньо, однак, запропонувати такій людині виконати дії, що не відповідають її соціальному статусу чи соціальній ролі, як вона зазнає дуже неприємне почуття сорому, що є одним з найсильніших регуляторів поведінки.
Люди завжди програмують один одного. Психологічно сильна людина придушує волю психологічно слабшої. Особливо сильно це виявляється в політиці та у рекламі. Реклама звертається до нас і з нами так само, як це робить людина, упевнена у своїх можливостях.
Реклама в цілому — це не тільки інформація, як це може здаватися спочатку. Реклама — це саме психологічне програмування людей.
Спроби перетворити рекламу з впливової у інформативну в цілому безперспективні. Парадокс мислення людей у тому й полягає, що вони краще сприймають і більше довіряють не тій рекламі, яка явно намагається впливати на них, а тій, яка, здавалося б, тільки інформує. Можливість вибору під час сприйняття реклами, ілюзорна. Однак якісна реклама обов’язково таку ілюзію створює. Вона переконує людей, що вони зробили цей вибір самі і що цей вибір є єдино правильним.
Купівельна поведінка суттєво залежить від цілей діяльності споживача, а саме від того, з якою метою купується товар: для власних потреб чи для перепродажу (комерційна мета). Взагалі реклама спроможна визначати вибір товарів тією мірою, якою її зміст збігається з цілями діяльності споживачів.
Алгоритм прийняття рішення про купівлю містить у собі:

  • вплив зовнішнього середовища покупця (формуємо мотиви купівлі): об’єктивна необхідність купівлі; соціальне середовище; культурне середовище; суб’єктивні чинники;
  • вплив внутрішнього середовища покупця (реагує на мотиви): усвідомлення потреби покупки й одержання інформації про товари; поява інтересу до товару; оцінка товару і власних можливостей; прийняття рішення про купівлю; пошук товару; купівля.

За винятком такої об’єктивної необхідності, як втрата, зношеність речі, процес прийняття рішення про купівлю товару дуже суб’єктивний. Однак у цьому процесі є певні закономірності, які професійний рекламіст знає і враховує з метою впливу на покупця у потрібному напрямі.
Проблема психологічних впливів (соціальних впливів) у психології реклами як галузі наукового знання вкрай актуальна ще й тому, що вона пов’язана з низкою моментів етичного характеру. Адже будь-який вплив, а також вплив, який передбачає зміну свідомості людини, може являти собою певну перешкоду свободі вибору. Багато авторів, наприклад відомий американський психолог Д. Скіннер, вважають, що всі ми практично цілком залежимо один від одного, і ніякого абсолютно вільного вибору, навіть уявного, взагалі не існує. Тому дана проблема може не обговорюватися.
У свою чергу, інший не менш відомий філософ і психолог Е. Фромм доводив, що коли людина знаходить свободу, то найчастіше не знає, що з нею робити, бо свобода пов’язана з відповідальністю, якої вона підсвідомо намагається уникнути. Як у цьому разі ставитися до впливів, у тому числі в рекламі? Вважати їх етично неприпустимими формами маніпулювання чи необхідними і цілком законними засобами управління процесом збуту товарів і послуг?
У зв’язку з цим дослідники реклами висловлюють різні думки. Наприклад, деякі вважають, що якщо пропонований товар і послуга не відповідають тому, що заявлено чи показано у рекламі, то до впливів варто ставитися як до обману, і вони повинні бути заборонені. Якщо реклама достовірна, правдиво відбиває властивості і характеристики рекламованих товарів, а самі товари, послуги об’єктивно необхідні людині, то її здатність впливати на прийняття людиною рішення про купівлю, на мотивацію вибору стає невід’ємним правом реклами і не повинна засуджуватися суспільством.
Висловлювана деякими авторами точка зору щодо того, що споживач самостійно взагалі ніколи і нічого не вибирає, має розглядатися особливо, тому що вона пов’язана з цілим переліком добре відомих і досить популярних психологічних теорій, з яких випливають дуже непрості висновки. Так, якщо взяти за основу відому теорію «символічного інтеракціонізму», то прийдеться визнати, що за людину вибір завжди робить деякий абстрактний «інший», який є узагальненням усіляких соціальних контактів суб’єкта протягом усього його життя. Саме цей «інший» оцінює рекламні пропозиції і під впливом пропонованих аргументів приймає рішення. За цією логікою в рекламі доречні будь-які впливи, а людська індивідуальність — це лише міф, ілюзія, на яку бізнес не повинен звертати особливої уваги.
Більш того, якщо людина вибирає що-небудь під впливом внутрішніх біологічних потреб, певного нестатку, то чи є це вибором її свідомості, особистості? Адже біологічні потреби контролюються особистістю лише до певної межі. Кожен знає, як важко буває боротися зі шкідливими звичками: палінням, переїданням, тягою до алкоголю тощо. З другого боку, піддаючись зовнішнім соціальним впливам, моді, люди найчастіше поводяться відповідно до вже сформованих норм, традицій, і тут вони далеко не завжди здатні стати на заваді цим нормам. У чому ж тоді полягає власний вибір людини? Чим визначається бажання йти проти своєї внутрішньої природи і соціальних впливів, бажання бути несхожим на інших, бажання бути індивідуальністю?
Таким чином, проблема психологічних впливів у рекламі тісно пов’язана з проблемою вибору. Бізнесмени і рекламісти вибирають способи організації рекламних кампаній, наприклад, із застосуванням спеціальних технологій впливу чи без них, а спожи­вачі стикаються з цією проблемою, коли піддаються таким впливам чи, навпаки, виявляють необхідність самостійно приймати рішення.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.