лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Основи інформаційних систем

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

11.3. Групові системи підтримки прийняття рішень
11.3.1. Групові рішення
Багато рішень в організаціях створюються не тільки індивідуально, але і групами виконавців. Зрозуміло, що група поліпшує процес добору рішення за допомогою інтеграції знань, досвіду, і, можливо, різних перспективних бачень декількох людей. Збагачення розуміння проблеми може, в свою чергу, дозволити групі зрозуміти проблему краще, створити мікроклімат для творчих рішень, і більш ефективно визначити помилки в інформації або в самому процесі пошуку рішення. Нарешті, оскільки багато людей залучені, то вони створюють більші жорсткі зобов’язання щодо рішення, і таким чином, очікується менший опір щодо його реалізації.
Проте група може привносити низку недоліків в процес прий­няття рішень. Часто групові рішення приймаються довше, ніж індивідуальні. У групах є тенденція витрачати значний непродуктивний час на очікування, організацію, або повторення того, що вже було сказано. Групова динаміка може неадекватно впливати на процес, якщо є відмінності в ранзі чи темпераменті учасників. Часто підтримувальна робота може бути неузгодженою, якщо виконується кількома виконавцями, або деякі з них можуть перекладати свої задачі та обов’язки на інших. Нарешті, існує соціальний тиск підтримувати групову позицію. «Групова думка» може існувати в різних групах та може викликати неповне або неадекватне використання інформації.
Групова думка є погодженням за рахунок будь-яких засобів, що часто завершується неефективним груповим прийняттям рішень та не найкращими рішеннями. Це стосується до груп, що мають високий ступінь відповідності та пов’язаність, що походить від зовнішніх джерел інформації, які викликають їх рішення. Коли є групова думка, учасники ігнорують обмеження чи аналіз, а також можливі наслідки процесу вибору (рішення). Фактично, група колективно раціоналізує процес вибору, переходячи до цензора в собі, коли члени групи відхиляються від встановленої позиції, рішення чи параметрів.
Проблема з груповою думкою очевидно може привести до нев­далого рішення. Конкретно це пов’язане з: неповною генерацією альтернатив; неповним розумінням цілей; невдалою оцінкою ризиків альтернатив; недостатнім пошуком інформації; відмінностями в розумінні інформації; невдалою оцінкою і переоцінкою альтернатив. Кожний з цих чинників, в свою чергу, пов’язаний з поганим прийняттям рішень.
На жаль, більшість традиційних СППР не забезпечують методи для вирішення подібних проблем. Тобто, щоб забезпечити групове прийняття рішень, інструментальним засобам групового призначення бажано мати не тільки потрібні характеристики СППР, а також апаратні засоби, програмне забезпечення та процедури, необхідні, щоб визначити позитивні характеристики роботи групи, та зменшити негативні. Для подібних цілей і призначені групові системи підтримки прийняття рішень.
Групові СППР (ГСППР) представляють гібридну технологію, вони поєднують СППР та технології групової продукції. ГСППР повинні мати компоненти СППР, включаючи систему управління моделями, систему управління БД, систему управління інтерфейсом користувача та систему управління поштою, як уже зазначалося. Система має бути здатна легко підтримувати потреби всіх ОПР. ГСППР повинна мати набір моделей та функції управління моделями, необхідний, щоб задовольнити потребу рішення всіх учасників. Вони мають бути здатні забезпечити доступ та агрегування інформації з різних джерел в множину форматів, щоб забезпечити широкі групові інформаційні потреби. Накінець, ГСППР повинна бути легкою в користуванні для всіх учасників групи.
Дуже часто групова динаміка безпосередньо блокує активну участь одного або декількох людей і не стимулює (знеохочує) інноваційні міркування. Таким чином, ГСППР має містити інструментальні засоби, які адресують групову динаміку так, щоб ОПР могли досягти згоду щодо специфічної проблеми або можливості, і включати систему динамічного управління групою, щоб адресувати спеціальні потреби групових процесів. Груповий розгляд будь-якої проблеми дозволяє використання додаткової інфор­мації, знання, і майстерності, але, тільки якщо всі учасники мають рівну можливість бути почутими, а їхні ідеї отриманими. Оскільки ГСППР використовують технології групової продукції, то потрібно зупинитися більш докладно на цій продукції.
11.3.2. Групове забезпечення
Групове забезпечення (Groupware) — це специфічне програмне забезпечення, призначене для підтримки інтелектуальної колективної роботи групи виконавців над загальнодоступним зав­данням. Групове забезпечення має більш широкі функції, ніж звичайне програмне забезпечення доступу декількох користувачів до одних і тих же даних, він має механізм, що допомагає координації користувачів при виконанні поточних проектів і відслідкуванню за їх здійсненням, дозволяє працювати разом за допомогою комп’ютерно підтримуваних комунікацій, співробітництва і координації. Найбільш відомими прикладами групового забезпечення є Lotus Notes, Microsoft Exchange, Communicator, Novell GroupWise, Netscape SuiteSpot, Eclipse, Team Talk, Internet Explorer/NetMeeting.
«Групова продукція» існує, щоб полегшити рух повідомлень або документів, так, щоб збільшити якість сполучення між індивідами у віддалених розміщеннях. Це забезпечує спільний доступ до бази даних, обробки документів, електронний обмін повідомленнями, управління послідовністю операцій та наради. Фактично групове забезпечення може бути продумане як середовище розробки, в якому можуть бути побудовані групові прикладні програми, у тому числі рішення. Групове забезпечення досягає цього через інтегрування восьми чітких технологій: електронний обмін повідомленнями, наради, групова обробка документів, потік операцій, інструментальні засоби утиліт/розробок, фрейми (каркаси), послуги і вертикальні ринкові прикладні програми. Усе це надає основу для легкого обміну даними і інформацією між індивідами, розміщеними далеко і окремо. Табл. 11.2 відбиває сферу функцій, які можуть включатися в групове забезпечення.
Існує багато прикладів успішного використання групового забезпечення. Практично вважається, що більш ніж 90% фірм, які ви­користовують групове забезпечення, отримають фінансову відда­чу результату 40% або більше, є випадки, що ця цифра досягає 200%.
Одна з головних проблем з найбільш відомими груповими продуктами в даний момент — вони рідко мають інтерфейс один з одним. Це означає, що інструментальні засоби придатні всередині тільки локальної робочої групи і рідко на рівні підприємства. До того ж, це означає, що користувачі повинні прийняти і підтримати єдиний перелік продуктів, незалежно від того, чи задовольняє це їхні потреби, оскільки внесення змін є дорогим для всіх користувачів.
Таблиця 11.2

Функціональні можливості (призначення) продукції ГСП

Призначення

Функціональні можливості

Потреби
підприємств

Підтримка пересічної фірми-постачальника
Локальні/віддалені сервери
Інтегровані мережі
Стандарти виконавчих інформаційних систем
Мережні операційні системи
Бази даних
Збереження текстів та зображень
Збереження об’єктів та інтелектуальної продукції

Групові
потреби

ГСППР
Настольне відео та аудіо конференції
Групове прикладне середовище розробки додатку
Групове редагування
Управління потоком операцій

Інструментальні засоби

Електронна пошта та електронний обмін повідомленнями
Календарне управління та планування
Додатки персональної продуктивності

11.3.3. Визначення та призначення ГСППР
Групова система підтримки прийняття рішень (Group Decision Support Systems — GDSS) — це інтерактивна, комп’ю­терно основана система, яка полегшує колективне вирішення неструктурованих та слабоструктурованих проблем групою ОПР. Зокрема, вона допомагає групі менеджерів аналізувати проблемні ситуації і втілювати колективно прийняті рішення в життя. Групова система підтримки прийняття рішень об’єднує технологію гру­пового продукту з технологією СППР. ГСППР складаються з апарат­них засобів, програмного забезпечення і процедур для полегшення генерації і оцінки альтернатив, а також охоплює засоби, щоб полег­шити удосконалення групової динаміки. Однак, ГСППР не є переконфігурація існуючого СППР, а є спеціально розроблена система, яка інтегрує СППР і технології групового продукту (забезпечення).
ГСППР об’єднують комунікації, обчислення і технологію підтримки рішень з тим, щоб допомогти деякій групі ОПР розв’я­зати набір відносно неструктурованих задач. У цьому контексті до звичайного програмного забезпечення СППР приєднуються технічні засоби в формі електронних кімнат для нарад, локальні мережі та засоби підтримки телекомунікацій. Надаючи групі ОПР можливість прискорити рішення, змінити його зміст чи модифікувати напрямок руху повідомлень, технологія ГСППР таким чином розрахована на підвищення якості результатів нарад.
Можна виокремити три рівні групової підтримки прийняття рішень.
На першому рівні ГСППР здатна запропонувати набір техніч­них функцій, розрахованих на подолання звичайних комунікаційних бар’єрів, наприклад надати великі екрани для одночасного відображення ідей та результатів голосування.
Другий рівень групової підтримки забезпечує моделювання рішень і вміщує методи групових рішень, які націлені на зменшення рівня невизначеності і зняття «шумів». До вдосконалень, типових для цього другого рівня, належить інструментарій автоматизованого планування: на цьому рівні застосовуються дерева рішень, моделі Дельфі, статистичні методи та інші формальні процедури підтримки рішень.
Третій і найвищий рівень характеризується акцентом на машинно-формовані структури комунікацій.
ГСППР мають обслуговувати багато різних груп користувачів і видів задач. До задач належать: генерування ідей і дій, вибір альтернатив чи варіантів, проведення переговорів для досягнення рішень (що унікальне для групових процесів прийняття рішень на відміну від індивідуальних).
До численних функцій ГСППР, націлених на три рівні аналізу, три головних типи задач і множини типів підзадач належать: дисплеї з великими екранами, графічні засоби, мозковий штурм, доступ до даних і можливості відображення,моделі прогнозування, аналіз соціального мислення, аналіз поведінки акціонерів тощо.
Типова конфігурація СППР включає управління моделями, керування базою даних і інструментальні засоби управління групою, взаємопов’язані і керовані фасілітатором (facilitator, полегкувач, стимулятор). Завдання фасілітатора — координувати використання технології так, щоб увага творців рішення була зосе­реджена на проблемі, що розглядається, а не на використанні технології. Часто ці зв’язані комп’ютери, на яких працюють члени групи, розміщуються в одній кімнаті (іноді вона зветься кімнатою рішень) для створення конференції рішень, на якій присут­ня відповідна група людей, щоб розглянути альтернативи і знайти розв’язок проблеми. У цій конфігурації інформація може бути повідомлена учасникам через мережу або використанням одного або більше загальних екранів, які проектують виведення даних певного комп’ютера. Крім того, учасники можуть використовувати графічні клавіатури, щоб створити ескізи і діаграми, які будуть проектуватися на загальний екран. Накінець, часто учасники можуть генерувати тверді копії версій зборів, так що вони можуть звернутися до них між зустрічами. На рис. 11.4. зображено конфігурацію конференції (наради) для рішень, що включає типову кімнату контролю і одну або більше кімнат для відпочинку, що є суміжними з цією кімнатою.
Типовий процес прийняття рішення має декілька стадій. Після вступу фасілітатора групу просять обговорити результати і поводитися так, щоб проблема могла бути виявлена і визначена. Тільки-но множина альтернатив стає зрозумілою, група намагається створити модель контексту вибору, через який оцінити окремі альтернативи. Аналітик потім допомагає учасникам, щоб збагатити модель і оцінити результати.
Альтернативна структура є такою, в якій всі члени групи забезпечуються особистою телефонною трубкою, яка забезпечує дволінійний екран дисплея і цифрову клавіатуру, надалі система допоміжної клавіатури. Ця допоміжна клавіатура розміщується подібно телефону або калькулятору, і з’єднується з центральним мікрокомп’ютером кабелем або радіо. Учасники використовують систему допоміжної клавіатури для голосування на доступних опціях.
Загальний процес ведеться штатом підтримки. Повинен бути людина-фасілітатор, щоб допомогти групі сконцентруватися на завданні за допомогою адресації і розв’язування технологічних питань. Крім того, є аналітик, якийзабезпечує експертизу в розробці комп’ютерних моделей, і записуючий пристрій, що веде хроніку за допомогою записування важливих результатів і синтезів таких, які відбуваються.


Рис. 11.4. Типова конфігурація
лабораторії рішень для ГСППР
Централізовані системи робочих станцій працюють з множиною мікрокомп’ютерів, з’єднаних локальною обчислювальною мережею (ЛОМ) і з багатьма загальними екранами, на яких можуть проектуватися документи. Ці системи дозволяють користувачам розробляти ідеї проекту на їхніх власних робочих станціях. Після розгляду документа користувач може обрати спільне використання ідей за допомогою посилання їх як електронною пош­тою, так і проектуванням на загальний екран. Альтернативно, користувачі можуть вибрати збереження документів на потім, на більш відповідний час або щоб відкинути слабкі результати. Відображення багатьох ідей на одному або більше загальних екранах може привести до більш інтегрованого обговорення теми. Якщо неможливо ідентифікувати автора специфічної ідеї, думки специфічних індивідів можуть бути розповсюджені анонімно.
Було показано, що метод робочої станції забезпечує більшу підтримку процесу, ніж інші методології. Деякі приклади систем, які використовують цей підхід: GroupSystem; Vision Quest; Software-Aided Meeting Management System (SAMM). Деякі методології робочої станції включають телеконференції і віддалений підхід до прийняття рішення.
В телеконференціях групова підтримка є подібною до конференції вибору, але учасники географічно розділяються один від одного. Крім електронного зв’язку, там є візуальна і звукова комунікація, так що користувачі можуть побачити і почути один одного неначе вони були в тому ж приміщенні. Віддалене створення вибору є подібним до методу робочої станції, але з офісами, яких немає в безпосередній близості. Ці сеанси могли б також мати підтримку відеоконференцій або просто бути електронними.
Нарешті, важливо звернути увагу, що організації не обов’яз­ково потрібно мати комплекси ГСППР, збудовані в територіальній мережі, щоб можна було ними користуватися. Окремі університети і комерційні фірми забезпечують використання територіальних мереж за певну оплату.

11.3.4. Підтримувальні засоби ГСППР

Підтримка створення рішень. ГСППР повинна забезпечити як підтримку створення рішень так і підтримку самого процесу рішень. Підтримка прийняття рішень починається з можливостей, які вже були розглянуті стосовно всіх систем підтримки прийняття рішень. Тобто ГСППР має забезпечувати доступ до моделей і інструментальних засобів управління моделями, доступ до даних та інструментальних засобів управління базою даних, пошту і інструментальні засоби управління поштою. Однак групи взагалі створюються, щоб розв’язати певні слабоструктуровані проблеми, часто з стратегічними або довго-терміновими значеннями. Тобто ГСППР потрібно надати специфічну підтримку для генерації альтернатив і інтерпретації результату. Генерація альтернатив вимагає електронного інструментального засобу мозкового штурму, який записує дані ідей і коментує їх. До того ж, інструментальному засобу потрібно полегшити консолідацію ідей за рахунок допомоги чи членів групи чи людини-фасілітатора, щоб визначити спільні інтереси, спільні риси і/або зв’язки між ідеями. Ці засоби інколи відомі під назвою засобів аналізу питань (issue analyzer tools). Накінець, ГСППР потрібно полегшити ідентифікацію зацікавлених сторін, припущень, які створюються у відношенні до них, і, роль, яку вони відіграватимуть у процесі. Генерація альтернатив, аналіз, і класифікація може в цілому бути важкими в груповому варіанті дій через те, що кожний хоче брати участь відразу і через те, що учасники мають різні процеси мислення.
Інший шлях, яким ГСППР забезпечує підтримку рішення, є так звана «групова пам’ять.» Зокрема, це забезпечує електронний запис зборів (зустрічів), як в підсумованому, так і необробленому виразах. Це надає індивідам, котрі хочуть переглянути процес, доступ до принципів і альтернатив, які були визначені, а також до потоку інформації, яка обробляється групою. Іншими словами, індивід може не тільки дістати повне враження від зборів, й слідувати за обмінами, щоб визначити, як були отримані заключні позиції. Це відновлення процесу думки групи може допомогти індивіду зрозуміти «чому», яке передує «що», яке стало результатом зборів. Це можна визначити, як «поділ інтерпретацій між індивідами групи».
Деякими компонентами, необхідними, щоб підтримувати групову пам’ять, є:

  • доступ до широкої множини інформації, як зовнішньої так і внутрішньої для організації , також як і внутрішньої і зовнішньої до процесу групи;
  • здатність легко здобувати інформацію, зберігати і інтегрувати інформацію, згенеровану груповими взаємодіями;
  • підтримка використання як кількісних так і якісних моделей рішень і цілей;
  • здатність підтримувати завантаження і впорядковування аль­тернатив, які були запропоновані для збереження в пам’яті групи.

Ці характеристики дозволять учасникам групи дослідити інформацію, доступну для групи, яка була згенерована групою безпосередньо чи готувалась ззовні і була представлена групі. Наприклад, учасники мають доступ до неопрацьованих даних, групову неявну оцінку доцільності, точності і важливості даних.
Ця інформація повинна бути досяжною для членів групи як обов’язкова основа. Учасники напевно повинні переглянути види діяльності, яка відбулась, якщо вони залишили конференцію, і яка повинна легко і швидко передаватись, якщо вони приєднуються до групової дискусії. Групова пам’ять повинна дозволяти учасникам групи переглядати результати попередніх зборів, які вони не змогли відвідати. Така характеристика буде мати конкрет­не значення у використанні ГСППР в реінжинірингу через те, що він полегшить інше членство і перехресну функціональну участь для тих, хто не міг бути присутній на зборах одночасно.
Конфігурація групової пам’яті також повинна забезпечувати перегляд того, що відбувається, навіть поки тривають збори. Це означає, що особа може залишити конференцію, засвоїти інформацію в її власному темпі, і потім приєднатися до конференції. Така характеристика бере до уваги невідповідність у швидкості навчання та стилях навчання, не впливаючи на групову думку про учасника.
Існують технічні міркування, які пов’язані із забезпеченням потрібної групової пам’яті, особливо з погляду збереження багатства інформації щодо дискусії. Проте коли все виконано правильно, це може допомогти у встановленні фокуса завдання, і тим самим допомагати ефективності.
Підтримка процесу. Як було встановлено раніше, одне з основних досягнень, передбачених технологією ГСППР — підтрим­ка процесу створення і вибору рішення. Дослідження продемон-
стрували, що в більшості випадків використання ГСППР великими групами приносить користь (від 8 до 22 учасників). Це є причиною, чому в традиційній, не-ГСППР установці, збільшення групи призводить до чималих негативних аспектів групової поведінки. Оскільки ГСППР впливає на негативні аспекти групової поведінки і робить групу більше ефективною у виконанні цілей, то значить в неї є серйозний вплив на великі групи. Це не є підставою сказати, що ГСППР не може бути ефективною допомогою в малих групах. Скоріше це означає, що негативні аспекти групової поведінки тут не так помітні, і тому їх відносний вплив не є таким же великим. Проте і для цього випадку ГСППР включає всі характеристики, які сприяють позитивним рисам групового прийняття рішення в разі одночасного зниження негативного впливу групової динаміки.
Важлива характеристика процесу ГСППР — технологія допускає велику гнучкість у визначенні зустрічей. Часто учасники групи не можуть відвідувати всі зустрічі. Цей аспект групових зустрічей є зростаючим феноменом, в той час коли різні особи, які мають різні обов’язки і плани, мусять збиратися разом, щоб працювати над проектами. Оскільки корпорації збільшуються, є ймовірним, що необхідна експертиза, щоб вирішити проблему чи завершити проект, стане недоступною в загальних приміщеннях. Якщо менеджери вищих рівнів включаються в проект, вони, ймовірно, повинні бути далеко від групи, щоб забезпечити потреби у своїх власних відділах.
ГСППР може розширюватись для використання в різних місцях і в різний час. Таким чином, дискусії і зустрічі по прийняттю рішень будуть заповнюватись «віртуальними групами». Учасники можуть зустрічатися в той же самий час і на тому ж місці чи, як обговорювалось раніше, вони могли зустрітися в той же самий час, але в географічно інших позиціях, з’єднаних через організацію телеконференцій. З ГСППР вони можуть зустрітися на тому ж місці, але в різний час. Нарешті, ГСППР дозволяє групам зустрічатись в різний час і в різних місцях. Це розширення технології буде означати, що кількість зустрічей один-на-один змен­шується, і збори не будуть заважати іншим приростам продук­тивності.
Друга характеристика процесу, що дозволяється ГСППР, це — характеристика анонімності. Зокрема, ця характеристика дозволяє учасникам групи висувати думки, забезпечувати аналіз чи віддавати свій голос, не відкриваючи свою ідентичність іншим учасникам групи. Характеристика анонімності забезпечує більш демократичний обмін інформацією, оскільки індивіди можуть оцінити інформацію за своїм власним розумінням, а не тому, що так здається більш доцільним з політичної точки зору. Якщо автор пропозиції не відомий, то оцінка пропозиції не залежить від статуса автора, швидше визначається якістю самої ідеї. Ця характеристика більш важлива, коли група складається з індивідумів з значними розбіжностями в стані. На зустрічах, де очікується, що тиск буде високим, характеристика анонімності дозволяє отримувати найбільш відкриті внески, і значить більш високо ціниться. Є також можливість, що збереження анонімності внесків ліквідує особистісність процесу і дозволить фокусуватися таблично при аналізі проблеми.
В ГСППР може створюватися середовище, де учасники групи беруть участь однаково (рівноправні), а тому голосують своєю совістю і беруть участь більше, ніж вони змогли б це робити в некомп’ютеризованому середовищі, де їхні внески більш би легко ідентифікувались, а отже, анонімність може закінчитись більшою згенерованою інформацією, кращим аналізом і, як результат, кращим створенням рішень.
Звичайно, ГСППР повинна також забезпечити засоби для голосування і ведення переговорів для групових зборів. Наприклад, ГСППР може містити електронну версію Robert’s Rules of Order чи деякої іншої парламентської процедури або це може забезпечувати засіб для розробки та виклику правил для дискусії та голосування на зустрічі. «Інтелектуальний радник» — експертна сис­тема, яка може забезпечувати пораду щодо правил, які відносяться до конкретної ситуації. Підтримка голосування може включати надання цифрового і графічного підсумку голосів та ідей. ГСППР може також включати програми для обчислення ваги в багатозначних проблемах прийняття рішень та метод Дельфі (Delphi) для прогресивного руху в напрямку досягнення консенсуса.
Інший ресурс, який може бути побудований в процесі зустрічі — використання допомоги фасилітаторів. Фасилітатор (стимулятор) — це особа (або особи), яка керує використанням ГСППР від початку планування до завершення сеансу створення групового рішення, допомагає групі досягнути своїх власних результатів. Він може підвищити ймовірність, що зустріч принесе бажані наслідки. Іншими словами, якщо використовується фасилітатор, то тоді використовуються інструментальні засоби ГСППР, але сам процес не буде керуватися інструментальними засобами ГСППР. Фасилітатор повинен бути знавцем в експлуатації технології ГСППР, щоб досягнути мети групи; мати додаткові таланти, які повинні використовувати досить численні дисципліни. В іншому випадку група стане занадто сфокусованою на технологічних питаннях і не скористається багатством засобів при обговоренні теми.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.