лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Міжнародні фінанси

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Паритет купівельної спроможності можна визначити таким чином:

або:
 і т. д.
Теорію паритету купівельної спроможності, відображену цими формулами, взято за основу при встановленні офіційних курсів валют країн Європи після першої світової війни. Оскільки ці курси встановлювалися та фіксувалися лише на певний термін, потреби в теорії ніби не було. Зацікавленість нею виникла після введення 1971 року системи плаваючих валютних курсів.
Паритет купівельної спроможності валют допомагає зрозуміти, як має змінюватися рівень цін у даній країні для того, щоб відновлювався рівноважний валютний курс при певному рівні цін та динаміці їх в інших країнах.
Теорія паритету купівельної спроможності може бути корисним інструментом під час вироблення політики стабілізації внутрішніх цін і валютних курсів.
Існує досить чітка залежність рівня інфляції (зростання оптових цін всередині країни) від пониження курсу її валюти.
Між довгостроковою динамікою паритету купівельної спроможності та обмінними курсами валют немає точного збігу. Але той факт, що саме різниці у темпах інфляції показують напрям і приблизні параметри зміни курсів, не підлягає сумніву.
Більш детальний аналіз статистики цін і валютних курсів показує, що паритет купівельної спроможності є досить надійним критерієм на довгострокових інтервалах. У короткостроковому інтервалі (декілька місяців, одни-два роки) теорія паритету купівельної спроможності спрацьовує погано.
На коротких проміжках часу валютний курс досить слабо прив’язаний до цін на товари та послуги (до темпів інфляції). Короткострокова динаміка обмінних курсів перебуває під впливом інших чинників.
На валютній біржі валютні курси можуть «відриватися» від матеріального сектора економіки і «жити» своїм «власним життям», певною мірою впливаючи на матеріальний сектор.
&     Література
1. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учеб.  Под ред. Л. Н. Красавиной. — М.: Финансы и статистика, 1994. — Гл.ІІ. — 592 с.
2. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник  За ред. А. С. Філі­пенка. — К.: Либідь, 1997.— Розд.ІІ, ІІІ. — 208 с.
3. Пебло М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения: Пер. с фр.  Общ. ред. Н. С. Бабинцевой. — М.: Прогресс, Универс, 1994.— Гл. ІІ. — 496 с.
4. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений: Учеб.  Науч. ред. В. В. Круглов. — М.: ИНФРА — М., 1998. — Разд.І. — 432 с.
5. Хэррис Дж.Мэнвилл. Международные финансы: Пер. с англ. — М.: Информ.-издат. дом «Филинъ», 1996. — Гл.8, 9. — 296 с.
6. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року.
7. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19 лютого 1992 року.

  1. Поняття «валюта» та «валютна система».
  2. Види валютних систем та їх елементи.
  3. Біметалізм і монометалізм.
  4. Бреттонвудська валютна система.
  5. Смітсонівська угода.
  6. Ямайська валютна система.
  7. Європейська валютна система.
  8. Міжнародні розрахункові грошові одиниці.
  9. Інфляція та валютний курс.


Валютна ліквідність — здатність суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності вчасно та в повному обсязі сплачувати свої зобов’язання перед іншими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.
Валютна система — форма організації міжнародних грошових відносин; сукупність правил і механізмів, що забезпечують співвідношення між валютами.
Валютний компонент — кількість одиниць кожної з валют, що формують валютний кошик, в одній міжнародній розрахунковій грошовій одиниці (наприклад, в 1 СДР).
Валютний кошик — фінансовий жаргон; метод вимірювання середньозваженого курсу однієї валюти (одиниці МРГО) щодо певного набору інших валют, виражених у будь-якій валюті з цього набору. Кількість валют у наборі, їх склад і розмір валютних компонентів встановлюються довільно, залежно від мети визначення середньозваженого курсу.
Валютні резерви — офіційні запаси іноземної валюти у центральному банку та фінансових органах країни або у міжнародних фінансових організаціях.
Валютні цінності — цінності, щодо яких валютним законодавством встановлюється особливий обмежений режим обігу на території країни. Включають національну та іноземні валютні кошти і банківські метали.
Золотий запас — централізований резерв золота у розпорядженні фінансових органів країни або міжнародних фінансових організацій. Зберігається як страховий фонд для отримання у разі потреби міжнародних платіжних засобів — іноземної валюти. Це здійснюється шляхом продажу металу на ринках золота, аукціонах, фінансовим органам інших країн; або передачею золота як застави при отриманні кредитів від іноземних країн і міжнародних організацій з метою оплати імпорту або погашення зовнішніх зобов’язань надзвичайного характеру.
Золотий пул —спеціальна міждержавна організація (1961 — березень 1968 року), створена США та сімома західноєвропейськими країнами для здійснення спільних операцій на Лондонському ринку золота з метою стабілізації ринкової ціни золота на рівні його офіційної ціни.
Міжнародні розрахункові грошові одиниці (МРГО) — штучно створені валютні одиниці, використовувані як умовний масштаб для зіставлення міжнародних вимог і зобов’язань, встановлення валютного паритету та валютного курсу.
Подвійна ціна золота — ціна на золото, що склалася внаслідок поділу ринку золота на офіційний та вільний ринки (1968—1971).
Тезаврація — накопичення золота приватними особами у вигляді скарбів або страхових фондів.
Тройська унція — одиниця виміру ваги. 1 тройська унція = 31,1035 г золота. Назва «Тройська» походить від назви французького міста Труа, де до ХУІ ст. проводилися міжнародні ярмарки.
Центральний курс — курс, який зафіксував фактичне співвідношення, що склалося між валютами країн — членів ЄВС і цими валютами та екю на початок дії ЄВС.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.