3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ
ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

3.1. Форми організації підсумкового контролю

Основна форма підсумкового контролю — іспит. Умовою допущення студента до іспиту є обов’язкове виконання на позитивну оцінку всіх завдань, сформульованих у табл. 18. Іспит складається у письмовій формі, по окремих білетах, що містять три теоретичні запитання, перше з яких є основним, два інших — допоміжні, що враховуються під час оцінювання. Четвертим запитанням іспитового білету є індивідуальне завдання, оцінка за яке виставляється заздалегідь.
Результати іспиту оцінюються за чотирибальною системою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно». Критерії оцінки знань відповідають типовим, прийнятим кафедрою банківської справи для чотирибальної системи. На оцінку іспиту впливає якість виконання індивідуального завдання, в окремих випадках — реферату. Які також оцінюються за чотирибальною системою.

3.2. Критерії оцінки знань
індивідуального завдання

«Відмінно» — виставляється за додержання таких необхідних умов:

• оформлення у відповідності з висунутими вимогами;
• реальність первинної інформації;
• актуальність первинної інформації;
• наявність аргументованих висновків;
• практична цінність рекомендацій;
• своєчасний захист положень роботи перед викладачем.

«Добре» виставляється за додержання таких необхідних умов:

• оформлення у відповідності з висунутими вимогами;
• реальність первинної інформації;
• наявність аргументованих висновків;
• своєчасний захист положень роботи перед викладачем.

«Задовільно» виставляється за додержання таких необхідних умов:

• оформлення у відповідності з висунутими вимогами;
• реальність первинної інформації.

«Незадовільно» виставляється у разі наявності таких грубих помилок:

• неналежного оформлення результатів роботи;
• нереальність використаної первинної інформації;
• невідповідності висновків і рекомендацій первинному матеріалу.

3.3. Критерії оцінки знань письмового іспиту
(за кожне запитання)

Повна відповідь на запитання, яка оцінюється на «відмінно», повинна відповідати таким вимогам:

• розгорнутий, вичерпний виклад змісту даного питання (проблеми);
• повний перелік необхідних для розкриття змісту запитання економічних категорій і законів;
• вірне розкриття змісту зазначених економічних категорій та законів, механізму їх взаємозв’язку і взаємодії;
• здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки й узагальнення, знання історії створення теорій та еволюції поглядів основних представників;
• уміння користуватися методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їх риси та форми виявлення;
• демонстрація здатності висловлювання та аргументації власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання;
• використання актуальних фактичних і статистичних даних, знання дат та історичних періодів, які підтверджують тези відповіді на запитання;
• знання необхідних законів і нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття запитань.

Відповідь на запитання оцінюється «добре», якщо:

• відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання), або якщо:
• при розкритті змісту запитання відповідь дана в цілому правильна, але за зазначеними вимогами зроблені значні помилки під час:

а) використання цифрового матеріалу;
б) посилання на конкретні історичні періоди та дати;
в) формулювання назв великих вітчизняних і міжнародних фінансових і кредитних установ та завдань, які перед ними ставляться, що спотворює логіку висновків під час відповіді на конкретне запитання.

Відповідь на запитання оцінюється «задовільно», якщо:

•  відносно відповіді на «відмінно» не зроблено розкриття двох з пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття запитання), або
•  одночасно присутні обидва типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки запитання на «добре», або
•  при розкритті змісту запитання відповідь дана в цілому правильна, але за зазначеними вимогами зроблені значні помилки під час визначення авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій у галузі банківського маркетингу.

Відповідь на запитання оцінюється «незадовільно», якщо:

•  відносно відповіді на «відмінно» не зроблено розкриття трьох або більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання);
•  одночасно присутні два або більше типи недоліків, які окре­мо характеризують критерій оцінки запитання на «задовільно»;
•  висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним у разі відсутності доказів, протилежних аргументам, зазначеним у відповіді;
•  характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає іспит, неправильно зрозуміла зміст запитання чи не знає правильної відповіді і тому не відповіла на нього по суті, припустившись грубих помилок у змісті відповіді.

Під час оцінки відповіді на окреме запитання додатково враховуються і впливають на підсумкову оцінку за це запитання  допущені недоліки та помилки, якими вважаються:

• неохайне оформлення роботи (незагальноприйняті скорочення, незрозумілий почерк, використання олівців замість чорнил); мінус 0,5 бала;
• неточності у назвах окремих економічних категорій і понять; мінус 0,5 бала;
• порушення логічної послідовності у викладенні тез відповіді на запитання; мінус 0,5 бала;
• помилкові дати та неправильно визначені історичні періоди, які характеризують окремі грошові-кредитні системи та економічні процеси, якщо вони близькі до справжніх та в цілому відповідають логіці відповіді; мінус 1 бал;
• помилкові статистичні та аналітичні дані, якщо розмір помилки незначний і в цілому не впливає на висновки, зроблені у відповіді; мінус 1 бал.

Мінімальна оцінка з урахуванням усіх можливих помилок — «незадовільно» за відповідне запитання.

3.4. Критерій оцінки іспиту в цілому

Оцінка за іспит в цілому виставляється як середня сума балів за кожне теоретичне запитання білету та виконане індивідуальне завдання з урахуванням відносної ваги цих балів щодо загальної оцінки іспиту за нижченаведеною формулою:
(B№1?2+B№2+В№3+ВІ?2) / 6,
де B№1 — оцінка відповіді на перше запитання іспитового білету;
B№2 — оцінка відповіді на друге запитання іспитового білету;
В№3 — оцінка відповіді на третє запитання іспитового білету;
ВІ — оцінка виконаного індивідуального завдання.
Під час виставлення остаточної оцінки викладач здійснює округлення отриманого результату до цілого за принципом, що 3,5 дорівнює оцінці «4» («добре»), а 3,49 дорівнює оцінці «3» («задовільно»).
У разі зміни кількості іспитових запитань принципи остаточної оцінки іспиту коригуються.

3.5. Критерії оцінки знань
рейтингової системи оцінки

З метою вдосконалення навчального процесу знання студентів з курсу можуть бути оцінені за рейтинговою системою. Як правило, це стосується студентів стаціонару.
Для підсумкової оцінки знань студента використовується принцип нарахування балів за виконані завдання з подальшим їх переведенням у п’ятибальну шкалу. Максимальна підсумкова сума балів залежить від двох чинників — якості індивідуальних завдань і своєчасності їх представлення на перевірку та обговорення викладачеві. Загальна кореляція між цими чинниками базується на принципі, що студент отримує задовільну оцінку у разі повного виконання одного з двох зазначених блоків вимог. Тобто, якщо зміст виконаних завдань оцінюється в максимальний бал, але завдання виконані несвоєчасно, підсумкова сума балів відповідатиме задовільній оцінці. І навпаки, систематичність виконання всіх завдань гарантує студентові задовільну оцінку. Ниж­ченаведена таблиця ілюструє цей підхід арифметично.
Таблиця 19

Отже, за умовами існуючих завдань, які ставляться студентам, вони отримують оцінку «задовільно», якщо мають суму балів у межах 63 (вища оцінка за зміст, 0 — за своєчасність). З урахуванням своєчасного виконання всіх завдань на найнижчому рів-
ні маємо сумарний бал 45 + 36 = 81. Логічно, що і цей бал не
дає права отримати підсумкову оцінку «добре». Щоб додатково окреслити бальність підсумкової оцінки «відмінно», слід зазначити, що її не може отримати студент, який невчасно здав індивідуальне завдання з оцінкою «задовільно»: 99 – 6 – 3 = 90. Маємо такий механізм перерахування суми балів у підсумкову оцінку дисципліни:

«незадовільно» — 0—45 балів;
«задовільно» — 46—81 бал;
«добре» — 82—90 балів;
«відмінно» — 91—99 балів.
Слід зазначити, що, беручи до уваги поважність причин несвоєчасної здачі окремими студентами завдань, викладач має право збільшити суму балів за своєчасність.