лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 


ЗДОБУТКИ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ, ПРОЗИ ТА ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

 

 

 

Студенти повинні ознайомитися зі здобутками сучасної україн-
ської поезії, прози і драматургії; навчитися аналізувати твори з позицій їх художньо-естетичної вартості; написати відгук про твір сучасної української літератури.
Матеріал, поданий у цій лекції, має проблемний характер, оскільки в літературознавстві немає усталеного погляду на зміст і хронологічні межі поняття «сучасна українська література».
Сучасна українська література — це: 1) українська література ХХ ст.; 2) українська література ІІ половини ХХ ст. — початку ХХІ ст.; 3) українська література кінця ХХ ст. і до сьогодні.
Для збереження наступності розгляду літературного матеріалу йо-
го викладено у хронологічних межах з кінця ХХ — початку ХХІ ст.


§ 1. Сучасна українська література, її особливості


У чому полягає особливість сучасної української літератури?
Сучасна українська література побудована на фундаменті вікових традицій і водночас це якісно новий продукт сучасного глобалізованого інформаційного світу. Основною ознакою сучасної літератури є її транснаціональний характер, що виявляється у спробі письменників-сучасників розв’язати глобальні вселюд-
ські проблеми. Сучасні українські письменники намагаються подолати «провінційність», «окремішність» нашої літератури. Тому оцінки художніх творів українських митців слова часто неоднозначні, іноді діаметрально протилежні.
Подпись: Думка«Українська література не призначена для читання. Її можна цитувати, за неї можна страждати, її можна любити, за неї боротися. Але для читання вона надто болісна, надто консервативна, надто багатовимірна, надто елітна» (Н. Сняданко).
Отож критика виділяє літературу елітну, маргінальну (тобто призначену для вузького читацького кола). На противагу такій лі­тературі визначають також так звану масову, актуальну літерату­ру (призначену для певного читацького кола, яке й визначає чи­тацькі пріоритети).
У сучасному українському літературному дискурсі в усіх родах панує повна строкатість, естетичне розмаїття, йому притаманна різнобарвна стилістична панорама.


§ 2. Здобутки сучасної української поезії


Що являє собою сучасна українська поезія?
Сучасну українську поезію творять представники різних поколінь. Поети «старшого» покоління концентрують увагу на філософському осмисленні життєвої проблематики: І. Драч (зб. «Антологія блискавки»), Б. Олійник (зб. «Трубить Трубіж», «Стою на землі», «Таємна вечеря»), І. Калинець (зб. «Слово триваюче», «Терновий колір любові», «Ці квіти нестерпні»), Д. Павличко (зб. «Ностальгія», «Золоте яблуко», «Рубаї», «Наперсток», «Засвід­чую життя»):
Ти помиляєшся,
якщо думаєш, що твої сходи,
котрими йдеш вгору,
ведуть лише вгору.
Д. Павличко
У тематиці і проблематиці акцентують увагу на проблемі взаємозв’язку людини і Всесвіту, ширше — на філософському осмисленні проблеми людського буття, що виявляється у відповідальності людини перед природою і суспільством: («Чорнобильська мадонна» І. Драча, «У ра на» Ю. Тарнавського, «Сім»
Б. Олійника).
У цей період повертаються до другого мистецького життя тво-
ри літератури початку ХХ ст., актуальними стають багато мистець-
ких ідеалів тієї доби.
Поети «середнього» покоління активно розвивають урбаністич­ну тему, віддають належне футуристичним традиціям, оригіналь­но поєднують християнську етику з гуцульською язичницькою міфологією: В. Базилевський (зб. «Вертеп», «Украдене небо»), В. Голобородько (зб. «Слова у вишиваних сорочках», «Калина об Різдві»), В. Герасим’юк (зб. «Діти трепети», «Осінні пси Карпат», «Серпень за старим стилем», «Поет у повітрі»), І. Римарук (зб. «Нічні голоси», «Діва Обида. Видіння і відлуння»), В. Цибуль-
ко
(зб. «Книга застережень 999»). Ці автори, переосмисливши багаті джерела Біблії, фольклору, утверджують новий естетичний ідеал, що виявляється у звільненні їхньої поезії від суспільної заангажованості, у зверненні до історичної пам’яті народу, до націо-
нальної самосвідомості як основного морального критерію поезії. Відбувається активний пошук нових жанрових форм і актуалізація «забутих», зокрема верлібру. Провідними мотивами стають роздуми про сенс людського буття, про роль рідної мови як чинника ста-
новлення особистості, про втрату національної самоідентифікації:
Живеш у місті. На двадцятий поверх
коріння не дотягується — значить,
й землі не чуєш, і небес діброви
далеко теж… Душа в жалів кріпачить.
Іван Малкович
Ще однією особливістю сучасної української поезії є фемініс­тична течія, представлена іменами О. Забужко (зб. «Травневий іній», «Диригент останньої свічки», «Автостоп»), Л. Таран (зб. «Оборот душі», «Колекція коханок»), Л. Голоти (зб. «Жінки і птиці», «На чоловічий голос»), І. Жиленко (зб. «Вечірка у старій винарні», «Пори року»), Л. Гнатюк («Миттєва слабість», «Незбаг-
ненна печаль», «Я перестала розуміти світ»).
Подпись: ДумкаОцінюючи поетичну творчість О. Забужко, Ю. Шерех-Шевельов зазначив, що поетеса «говорить про речі, про які досі в українському мистецтві так не говорилося». Ці слова
цілком можуть бути віднесені до всієї «жіночої» поезії сучасності.
У мене несумісність з існуванням,
тому воно від мене й відвертається...
А квітонька духмяниться коханням,
А стебельце хитається... хитається...
Л. Гнатюк
Другою важливою ознакою цього періоду є розширення жанрового, стильового, мовного спектру української поезії, яку одні літературознавці називають постмодерном, інші це заперечують.
Початок ХХІ ст. ознаменований активним створенням різних літературно-мистецьких гуртів (як і на початку ХХ ст.), які поставили собі за мету привернути увагу і шокувати читача опозиційністю до традицій, універсальністю проблематики, епатажністю. Найвідомі-
ші з них «Бу-Ба-Бу», «Пропала грамота», «ЛуГоСад» та ін.
Бу-Ба-Бу (бурлеск — балаган — буфонада) — літературне угруповання, що об’єднує поетів Юрія Андруховича (зб. «Небо і площа», «Середмістя», «Екзотичні птахи і рослини»), Віктора Не-
борака
(зб. «Бурштиновий час», «Літаюча голова») та Олек-
сандра Ірванця (зб. «Тінь великого класика», «Вогнище на дощі»). Актуальність проблематики, неканонічність форми, метафорич-
ність, вигадливість, іронічність — такі основні ознаки їхньої поезії:
Останні вагання
Зливає і злизує злива
Останніх благань
Благенькі блакитні вогні
А я тебе кидаю, я тебе кидаю, мила,
Мов круг рятівний.
О. Ірванець. Прощальний романс
«Пропала грамота» — гурт, який об’єднав Семена Либоня, Юрка Позаяка, Віктора Недоступа (зб. «Пропала грамота»). Їхня поезія «вибухово авангардна», спрямована на епатаж, що досягається, зокрема, й «низькою» мовою творів. «ЛуГоСад» — це львівські поети Іван Лучук, Назар Гончар, Роман Садловсь-
кий
, які вважають себе неоавангардистами, заперечуючи класичні канони поезії:
Плюси:
Гарна, хороша, красива, пригожа, вродлива,
Прегарна, красна, чудова, розкішна, чарівна…
Мінуси:
Зла, дрібничкова, недобра, погана, гидка,
Паскудна, кепська, противна, плюгава…
а все одно дивись плюси.
І. Лучук. Математична лінгвістика
Творчість учасників цих об’єднань у першу чергу розрахована на молодіжну читацьку аудиторію. З інших мистецьких позицій осмислює сучасність молодше покоління поетів. Серед них найпомітніші Роман Скиба (зб. «Назвуть мене листопадом», «Листопадом назвуть мене», «Хвороба росту»), Галина Крук (зб. «Міс­то метеликів»), Андрій Бондар (зб. «Весіння єресь», «Істина і мед»). Одним з найбільш інтригувальних митців останніх років, «українським Рембо?» називають Сергія Жадана (зб. «Рожевий дегенерат», «Генерал Юда», «Цитатник», «Пепсі», «The very very best poems…»):
немає нічого тривалішого за ці речі
немає нічого ріднішого за ці муки
на виїзді з міста сніг ляже на плечі
торкнувшись йому лиця наче жіночі руки.
Отже, сучасна українська поезія віддає данину усім відомим
словесно-мистецьким експериментам, усе ж спираючись на літературні традиції і живлячись народнопоетичними джерелами.
Подпись: ДумкаЩоб сприймати модерну лірику початку XXI ст., треба, на думку сучасного поета Петра Мідянки, «мати відчуття не тільки мови, а й слова… В поезії рівень «зрозуміле-незро-
зуміле» не головний. Тут важить чуттєве начало, а не раціональне».

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.