лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

§ 3. Досягнення української драматургії І третини ХХ ст.


У чому виявилися досягнення української драматургії першої третини ХХ ст.?
Подпись: Є «УНа початку ХХ ст., як відзначає критика, класична мелодрама, позначена етнографізмом, не могла задовольнити вдумливого читача й глядача.
На той час європейська драма (Г. Ібсен, М. Метерлінк,
Г. Гауптман, Б. Шоу) вплинула на розвиток нової (модернової) української драми, отримавши нову модифікацію у творчості талановитих українських драматургів.
Нова (модернова) драма — це драма почувань, передчуттів, докорів сумління, драма неспокою: «Це страшливий образ кривавого побоїща в душі людини» (М. Вороний). Епоха модерну в українській драматургії представлена останніми п’єсами корифеїв українського професійного театру, міфопоетичними поемами Лесі Українки, експериментально-психологічною драматургією
В. Винниченка, символістичними етюдами Олександра Олеся, неоромантичною драмою С. Черкасенка, соціальною драмою Г. Хот­кевича, авангардистськими драматичними творами І. Кочерги та Якова Мамонтова. Перші ознаки нового мистецького явища окрес­лилися уже в п’єсі «Хазяїн», дилогії «Суєта», «Житейське море»
І. Карпенка-Карого, які перебувають на межі між побутовою, тра­диційною та новою драмою.

Повний розвиток драми нового типу і виведення її на європейський рівень пов’язаний з ім’ям Лесі Українки. Новаторські риси її драматичної творчості виявляються у новому підході до зображуваної дійсності — новоромантичному, де герой — не
виняткова особистість, а звичайна, хоча й непересічна людина, яка починає усвідомлювати свої права. Леся Українка чи не першою робить спробу осмислити людську суть, художню реальність як міф (у цьому вона не мала попередників не тільки в українській, а й світовій літературі), намагається розв’язати «вічні» проблеми любові («Одержима»), свободи або несвободи («Кас-
сандра»), людини й надлюдини («Камінний господар»), зради («На полі крові»), творчої особистості, її духовного зростання, самов­досконалення («Кассандра», «Камінний господар», «Лісова пісня»),
національної свободи («Бояриня»).
Подпись: Є «УЛеся Українка реалізує свідомо поставлену мету — вивести українську літературу з обмеженого кола провінційних, «хатніх» тем на обрії загальнолюдські, світові, орієн-
туючись на творчість Г. Гауптмана, М. Метерлінка, А. Франса,
Д. Мережковського, Б. Шоу. Так, «Давню казку» за гостротою вислову й сарказму часто порівнюють з творами Г. Гейне. Поема «Віла-посестра» створена в стилі сербського епосу, а «Ізольда Біло-
рука» — за мотивами старофранцузького епосу.
Подпись: МоваДосконалу вишукану мову її творів збагатили нові ху­дожні засоби — диспут, дотепний діалог, пересипаний блискучими думками, афоризмами, народними піснями, леген-
дами і повір’ями.
Кожний драматичний твір Лесі Українки — це дискусія і пророцтво, які стають прикметними ознаками творчості письменниці, ширше — прикметними ознаками драми модерну.
Показовою з цього погляду є драматична творчість Олек-
сандра Олеся, що створив «драматичні етюди» — твори-проро-
цтва, зокрема етюд «По дорозі в казку», де автор, ніби полемі­зуючи з російською «Легендою про Данко» Максима Горького, намагається осмислити роль героя-лідера у суспільстві.
Володимир Винниченко залишив значну драматичну спадщину
(понад 20 творів), яка стала помітним явищем європейської драми. Його новаторство виявилося у створенні експериментально-психо­логічної драми («Щаблі життя», «Дисгармонія», «Memento», «Ба­зар», «Великий Молох», «Чорна Пантера і Білий Медвідь», «Брех­ня» та ін.), у якій виражені ідеї, популярні на той час у суспільстві (наприклад, ідея первісного «біологізму людини»). Драматург намагався осмислити життя різних верств українсь­кого суспільства того часу, зокрема, мистецької богеми, інтелігенції; робив спробу «поставити» психологічний експеримент, спрямований проти дегуманізації суспільства внаслідок переважання ідеї над натурою, принципу над людиною. В. Винниченко геніально передбачив майбутні ка­тастрофи: якщо людство не зрозуміє небезпечності фатальних ідей, то це обернеться багатьма трагедіями для нього.
Отже, нова модернова драма в українській літературі народ-
жується з двох стихій: традиційної класичної української драми у її довершеності, що представлена «театром корифеїв», та новаторської світової драми. Модернова українська драма виходить на новий ідейно-художній рівень, що зумовлює творчі пошуки нової художньої форми.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.