лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

§ 2. Українська проза ІІ половини ХІХ ст.


Якою була проза ІІ половини ХІХ ст.?
На цей час в українській літературі стає актуальною проблема не лише оновлення змісту творів, але й перспектив розвитку усіх літературних жанрів, зокрема прози.
Бурлескно-реалістична і романтична течії кінця 60-х років еволюціонують до реалізму (або нео­реалізму, критичного реалізму), за яким правда є найвищим естетичним законом.
Подпись: Є «УУкраїнський реалізм другої половини XIX ст. розвивався у межах європейського літературного процесу, що у прозі представлений іменами англійців В. Теккерея, Дж. Еліо-
та, французів Гі де Мопассана, А. Доде, поляків Е. Ожешко, Г. Сенке-
вича, Б. Пруса, росіян І. Тургенєва, Л. Толстого, Ф. Достоєвського.
Тематика прозових творів включає: 1) традиційні теми — селянську [Марко Вовчок (повість «Інститутка», оповідання «Козач-
ка», «Горпина», «Ледащиця»); І. Нечуй-Левицький (повість «Ми­кола Джеря»); А. Свидницький (оповідання «Хоч з мосту та в во­ду»); О. Кониський (оповідання «Хвора душа»)]; історичного мину-
лого [І. Нечуй-Левицький (повість «Гетьман Іван Виговський», роман «Єремія Вишневецький»); Марко Вовчок (повісті «Карме-
люк», «Маруся»); І. Франко (повість «Захар Беркут»)]; 2) нові теми:
життя і громадська діяльність інтелігенції [Олена Пчілка (повість «Світло добра і любові»); І. Нечуй-Левицький (романи «Хмари», «Над Чорним морем»); Б. Грінченко (повісті «Сонячний промінь», «На розпутті»); О. Кониський (повісті «Семен Жук і його родичі», оповідання «Непримиренна»); Панас Мирний (повість «Лихі лю-
ди»)]; антиклерикальна тема [І. Нечуй-Левицький (повість «Старосвітські батюшки та матушки», оповідання «Афонський пройдисвіт»); Марко Вовчок (роман «Записки причетника»]; актив-
на життєва позиція жінки у суспільстві [Олена Пчілка (оповідан-
ня «Товаришка»); Ганна Барвінок (оповідання «Хатнє лихо», «Пе-
ремогла»); Н. Кобринська (зб. оповідань «Дух часу»)]; тема націо-
нальної освіти [Н. Кобринська (оповідання «Перша вчителька»),
А. Свидницький (роман «Люборацькі»), Б. Грінченко (оповідання «Екзамен», «Непокірний»)]; тема еміграції [Т. Бордуляк (трилогія оповідань «Ось куди ми підемо, небого!», «Бузьки», «Іван Брази-
лієць»)].
Визначальною рисою цього періоду розвитку прози було не тільки розширення тематики творів, а й якісне оновлення жанрової системи:

  • оповідання відзначає авторська розповідна манера, ускладнення композиції, використання внутрішніх монологів, що виявляється у фольклорно-етнографічній, реалістичній, пізніше модерністській манері письма [О. Кониський («Дмитрові книги», «Панська воля», «Доля одного письменника»); Олена Пчілка («Пігмаліон», «Чад», «Артишоки»); Д. Маркович («Судова помилка»); Панас Мирний («Лихий попутав», «Народолюбець»); Н. Кобринська («Виборець»,
    «Дух часу», «Душа»); Т. Бордуляк зб. оповідань («Ближні»)];
  • повість (соціальна, гумористично-сатирична, соціально-психологічна, автобіографічна хроніка) еволюціонує від описовості до поглибленого психологізму, виконуючи своєрідну пропагандистську функцію [І. Нечуй-Левицький («Кайдашева сі­м’я», «Над Чорним морем»); О. Кониський («Юрій Городенко»);
    Є. Ярошинська («Понад Дністром»); І. Франко («Основи суспіль­ності»); М. Павлик («Пропащий чоловік»); Панас Мирний («Голод-
    на воля», «Лихо давнє й сьогочасне»)];
  • роман (соціально-побутовий, соціально-психологічний) стає
    найпопулярнішим жанром.

У цей період відбувається одночасне становлення цього жанру, визначаються його специфічні риси і з’являються якісні зразки жанру: І. Нечуй-Левицький (романи «Хмари», «Єремія Вишневецький»); Панас Мирний (романи «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»); І. Франко (романи «Великий шум», «Лель і
Полель»).
Подпись: ДумкаПобудований на суспільній основі, він виявляє зміст сучасного життя, «обіймає все, що називається людським життям» (І. Франко).
Отже, утверджуючи реалістичну манеру письма, українські прозаїки розробляли єдину шкалу естетичних цінностей, збагачували українську літературу, прагнучи забезпечити їй належне міс-
це у світовому літературно-мистецькому процесі.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.