Таким чином, однією із найбільш важливих характеристик віртуальної організації є гнучка, адаптивна, динамічна мережева структура.
Основні форми віртуальних підприємств. Можна назвати наступні критерії класифікації віртуальних підприємств: 1) юридичні; 2) географічні; 3) господарсько-економічні; 4) системно-мережеві. Виділяються два головні класи:
- віртуальні корпорації;
- віртуальні співтовариства.
Віртуальна корпорація (ВК) являє собою електронне об’єднання капіталів (ресурсів) різного типу — фінансового, технологічного, людського (зокрема, інтелектуального) в інтересах виконання складних унікальних проектів, створення продукції світового класу та максимально повного задоволення вимог замовника. ВК сприяє вирішенню двох фундаментальних проблем ринкової економіки: 1) залученню капіталів для виконання унікальних проектів чи розподілу бізнес-процесів з метою підвищення конкурентоспроможності продукції; 2) розподілу ринку в інвестиційних проектах.
Віртуальне співтовариство (партнерство) являє собою комп’ютерно інтегровану (штучну) організацію осіб, які разом ведуть справу (осіб, що знаходяться у відносинах кооперації, тобто виконують спільну справу та координують свої дії) з метою сприяння отримання прибутку та які є географічно віддаленими одна від одної.
За критерієм управління ресурсами віртуальні підприємства поділяються на: а) децентралізовані (стратегічні ресурси максимально розподілені в мережі між партнерами); б) централізовані (стратегічні ресурси в основному зосереджені в певному вузлі мережі).
Іншими організаційними формами віртуальних підприємств є: віртуальні асоціації, віртуальні консорціуми, віртуальні картелі, віртуальні пули, віртуальні концерни, віртуальні трести та віртуальні фінансово-промислові групи. Іншими ознаками класифікації ВП є: 1) тривалість існування; 2) топологія; 3) участь; 4) координація; 5) видимість. Детально ці ознаки розглянуті в основному літературному джерелі, запропонованому для вивчення цієї теми.
При опрацюванні літератури, рекомендованої для вивчення теми, слід також звернути увагу на такі поняття, як:
- життєвий цикл ВП, який складається з таких етапів: створення, співпраця, модифікація та припинення діяльності;
б) функціональні можливості, які повинні бути у кожного підприємства (залежать насамперед від ролі, яку відіграє те чи інше підприємство в складі ВП);
в) технологічні засоби для побудови ВП (мультиагентні системи, інжинірингові додатки, мультимедіа, телеконференції, системи workflow, управління знаннями, операційними системи та комп’ютерні мережі, системи управління інформацією, засоби побудови бізнес-процесів тощо);
г) процедуру створення ВП (проектування бізнес-процесів, прив’язка до ресурсів, залучення ресурсів за контрактами, експлуатація створеного підприємства, моніторинг процесів, управління підприємством).
Кращому засвоєнню теми сприятиме і знайомство з реальними ВП. Класичними прикладами віртуальних підприємств виступають європейський консорціум Airbus Industries, що виготовляє добре відомі аеробуси, а також ВП фірм Apple та Sony, що об’єднали свої зусилля під час роботи над проектом Powerbook. тощо. Приклади реальних ВП можна знайти на сайтах www.niiip.org та www.virtual-organization.net та ін. |